Ua
En
Ru
Sp
Fr

Регулярні звіти про доходи і видатки Державного
бюджету України мають бути оприлюднені.

Контроль від імені Верховної Ради України за надходженням
коштів до Державного бюджету України та їх використанням
здійснює Рахункова палата.

Конституція України (статті 95 і 98)

ПРО РЕЗУЛЬТАТИ ЗДІЙСНЕНИХ РАХУНКОВОЮ ПАЛАТОЮ АУДИТІВ ЕФЕКТИВНОСТІ ВИКОРИСТАННЯ КОШТІВ ДЕРЖАВНОГО БЮДЖЕТУ, СПРЯМОВАНИХ НА ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ЕКОЛОГІЧНОЇ БЕЗПЕКИ ТА ЗАХИСТУ НАСЕЛЕННЯ ВІД ШКІДЛИВОГО ВПЛИВУ ІОНІЗУЮЧОГО ВИПРОМІНЮВАННЯ

КИЇВ 2009

Бюлетень підготовлено за матеріалами звітів про результати аудиту ефективності забезпечення фізичного захисту ядерних та радіаційних об'єктів Міністерства палива та енергетики України і про результати аудиту використання у 2005-2007 роках та у 1 півріччі 2008 року коштів державного бюджету, спрямованих на виконання Державної програми приведення небезпечних об'єктів виробничого об'єднання "Придніпровський хімічний завод" в екологічно безпечний стан і забезпечення захисту населення від шкідливого впливу іонізуючого випромінювання/ - Київ: Рахункова палата України, 2009.

Відповідальні за випуск:

головний контролер - директор департаменту
з питань промисловості, виробничої
інфраструктури та державної власності Заремба І.М.;

головний контролер - директор департаменту
з питань АПК, природоохоронної діяльності та
надзвичайних ситуацій Шулежко М.Я.;

начальник управління стандартів,
аналітики та розвитку Шах Г.А.

© Рахункова палата України.
Матеріал офіційний.
При використанні посилання на Рахункову палату обов'язкове.

З М І С Т

ВСТУП

ПРАВОВІ ЗАСАДИ ДІЯЛЬНОСТІ У СФЕРІ ВИКОРИСТАННЯ ЯДЕРНОЇ ЕНЕРГІЇ

1. Про результати аудиту ефективності забезпечення фізичного захисту ядерних і радіаційних об'єктів міністерства палива та енергетики України

1.1. НОРМАТИВНО-ПРАВОВЕ РЕГУЛЮВАННЯ ДІЯЛЬНОСТІ МІНПАЛИВЕНЕРГО ЩОДО ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ФІЗИЧНОГО ЗАХИСТУ ЯДЕРНИХ ТА РАДІАЦІЙНИХ ОБ'ЄКТІВ

1.2. ПЛАНУВАННЯ ВИДАТКІВ НА ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ФІЗИЧНОГО ЗАХИСТУ

1.3. ВИКОРИСТАННЯ БЮДЖЕТНИХ КОШТІВ НА ЗАХОДИ З ФІЗИЧНОГО ЗАХИСТУ ДЕРЖАВНОГО СПЕЦІАЛІЗОВАНОГО ПІДПРИЄМСТВА "ЧОРНОБИЛЬСЬКА АТОМНА ЕЛЕКТРОСТАНЦІЯ".

1.4. ВИКОРИСТАННЯ БЮДЖЕТНИХ КОШТІВ НА ЗАХОДИ З ФІЗИЧНОГО ЗАХИСТУ КОЛИШНЬОГО ВО "ПХЗ"

1.5. ВИКОРИСТАННЯ БЮДЖЕТНИХ КОШТІВ СЕВАСТОПОЛЬСЬКИМ НАЦІОНАЛЬНИМ УНІВЕРСИТЕТОМ ЯДЕРНОЇ ЕНЕРГЕТИКИ ТА ПРОМИСЛОВОСТІ

1.5.1. Фізичний захист ядерних об'єктів.

1.5.2. Підготовка фахівців для підприємств ядерної енергетики.

1.6. ВИКОРИСТАННЯ БЮДЖЕТНИХ КОШТІВ МІНПАЛИВЕНЕРГО НА РОЗРОБКУ НОРМАТИВНО-ПРАВОВОЇ БАЗИ ЩОДО СТВОРЕННЯ СИСТЕМИ ПРОТИДІЇ АКТАМ ЯДЕРНОГО ТЕРОРИЗМУ ТА КРАДІЖКАМ ЯДЕРНОГО МАТЕРІАЛУ

ВИСНОВКИ

2. Про результати аудиту використання у 2005-2007 роках та у І півріччі 2008 року коштів державного бюджету, спрямованих на виконання Державної програми приведення небезпечних об'єктів виробничого об'єднання "Придніпровський хімічний завод" в екологічно безпечний стан і забезпечення захисту населення від шкідливого впливу іонізуючого випромінювання

2.1. НОРМАТИВНО-ПРАВОВЕ РЕГУЛЮВАННЯ ДІЯЛЬНОСТІ У СФЕРІ ВИКОРИСТАННЯ ЯДЕРНОЇ ЕНЕРГІЇ, УРАНОВИХ ВИРОБНИЦТВ ТА ЗАХИСТУ НАСЕЛЕННЯ ВІД ШКІДЛИВОГО ВПЛИВУ ІОНІЗУЮЧОГО ВИПРОМІНЮВАННЯ

2.2. ВИКОНАННЯ ОРГАНІЗАЦІЙНИХ ЗАХОДІВ ЩОДО ПРИВЕДЕННЯ ОБ'ЄКТІВ ВО "ПХЗ" В ЕКОЛОГІЧНО БЕЗПЕЧНИЙ СТАН І ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ЗАХИСТУ НАСЕЛЕННЯ ВІД ШКІДЛИВОГО ВПЛИВУ ІОНІЗУЮЧОГО ВИПРОМІНЮВАННЯ

2.2.1. Виконання організаційних заходів щодо забезпечення виконання Державної програми

2.2.2. Планування видатків на виконання заходів щодо приведення об'єктів ВО "ПХЗ" в екологічно безпечний стан

2.3. ВИКОРИСТАННЯ БЮДЖЕТНИХ КОШТІВ НА ВИКОНАННЯ ЗАХОДІВ ЩОДО ПРИВЕДЕННЯ ОБ'ЄКТІВ ВО "ПХЗ" В ЕКОЛОГІЧНО БЕЗПЕЧНИЙ СТАН І ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ЗАХИСТУ НАСЕЛЕННЯ ВІД ШКІДЛИВОГО ВПЛИВУ ІОНІЗУЮЧОГО ВИПРМІНЮВАННЯ

2.3.1. Здійснення заходів з мінімізації впливу радіаційно забруднених об'єктів

2.3.2. Проведення науково-дослідних робіт та розробка пропозицій щодо нормативно-правового забезпечення виконання Програми

2.3.3. Проведення радіаційного моніторингу

2.3.4. Фінансове забезпечення діяльності підприємства "Бар'єр"

ВИСНОВКИ

ВСТУП

На території України діє значна кількість ядерних реакторів паливно-енергетичного комплексу, а також науково-дослідних установ. Лише в галузі енергетики на чотирьох вітчизняних атомних електростанціях: Запорізькій, Південно-Українській, Рівненській, Хмельницькій, експлуатуються 15 ядерних реакторів сумарною потужністю 13835 МВт.

Крім цього, тут розташовані території, радіаційно забруднені внаслідок Чорнобильської аварії - катастрофи планетарного масштабу, подолання наслідків якої є обов'язком держави1, а також підприємства з виробництва елементів ядерного палива та об'єкти колишнього уранового виробництва, які з часом перетворилися в "тихий" Чорнобиль.

1Стаття 16 Конституції України.

Одним з них є "Придніпровський хімічний завод" (далі - ВО "ПХЗ"), хвостосховища та об'єкти уранового виробництва якого, після припинення у 1991 році діяльності з переробки уранових руд, в порушення чинних на той час санітарних правил, не були виведені з експлуатації. До того ж, на багато років перервалися спостереження за станом хвостосховищ та інженерних споруд колишньої інфраструктури уранового виробництва, який під впливом природних факторів і через відсутність відновлювальних заходів з кожним роком погіршувався.

В період своєї виробничої діяльності ВО "ПХЗ" здійснював переробку уранових руд, залишки яких накопичувалися на прилеглих територіях, переважно у ярах та балках, а також на верхній терасі р. Дніпро. Було утворено 9 сховищ відходів уранового виробництва, 7 з яких перебувають на балансі державного підприємства "Бар'єр", два - на балансі Дніпродзержинського гідрометалургійного заводу. Загальна площа хвостосховищ, на яких накопичено понад 42 млн. тонн радіоактивних відходів, становить близько 270 гектарів.

Протягом 1997-2000 років, внаслідок реструктуризації державного підприємства "Придніпровський хімічний завод", створено 9 державних підприємств2, у тому числі ДП "ПХЗ", яке дотепер перебуває у стадії процедури банкрутства.

2Підприємства внесені до Переліку державних підприємств, що належать до сфери управління Мінпаливенерго, та господарських товариств, щодо яких Мінпаливенерго здійснює управління корпоративними правами держави, затвердженого наказом Мінпаливенерго від 15.12.2005 № 601.

Внаслідок акціонування підприємств, санації, відчуження майна кількість підприємств на забрудненій території збільшувалася і досягла 27 одиниць різної форми власності. При цьому реструктуризація і розподіл власності підприємств, створених на території колишнього ВО "ПХЗ", відбувалися без урахування напрямку діяльності, характеру забруднення території і будівель, негативного впливу цих факторів на навколишнє природне середовище і здоров'я людей.

Моніторинг, проведений науковими установами у 2005-2007 роках, засвідчив, що бар'єрні функції колишніх споруд зменшилися і це сприяє розширенню зони впливу радіоактивного забруднення, погіршенню і так надзвичайно складної екологічної ситуації у м. Дніпродзержинську і прилеглих населених пунктах.

Отже, наявність в Україні ядерних матеріалів, ядерних установок, місць складування радіоактивних відходів, інших потенційно небезпечних для життя людей радіаційних матеріалів вимагають здійснення державою заходів з ядерної та радіаційної безпеки: захисту об'єктів ядерної енергетики від несанкціонованого доступу, збереження та нерозповсюдження радіаційних матеріалів, запобігання будь-якому незаконному їх використанню, захисту населення та охорони довкілля від впливу іонізуючого випромінювання.

Зазначені проблеми об'єднують аудити, проведені фахівцями Рахункової палати у 2008 році, і висвітлені у запропонованому до розгляду інформаційному бюлетені за матеріалами звітів:

1. "Про результати аудиту ефективності забезпечення фізичного захисту ядерних та радіаційних об'єктів Міністерства палива та енергетики України";

2. "Про результати аудиту використання у 2005-2007 роках та у III півріччі 2008 року коштів державного бюджету, спрямованих на виконання Державної програми приведення небезпечних об'єктів виробничого об'єднання "Придніпровський хімічний завод" в екологічно безпечний стан і забезпечення захисту населення від шкідливого впливу іонізуючого випромінювання".

ПРАВОВІ ЗАСАДИ ДІЯЛЬНОСТІ У СФЕРІ ВИКОРИСТАННЯ ЯДЕРНОЇ ЕНЕРГІЇ

Основи державної політики у сфері використання ядерної енергії та радіаційного захисту формує Верховна Рада України шляхом визначення мети, головних завдань, напрямів, принципів та пріоритетів, встановлення системи відповідних кредитно-фінансових, податкових, митних та інших регуляторів, затвердження Державної програми розвитку ядерної енергетики як складової частини Державної програми розвитку паливно-енергетичного комплексу.

Реалізацію державної політики у сфері використання ядерної енергії, додержання вимог ядерної та радіаційної безпеки в цілому забезпечує центральний орган виконавчої влади зі спеціальним статусом - Державний комітет ядерного регулювання України (далі - ДКЯР, Держатомрегулювання) 3, який бере участь у формуванні державної політики з питань поводження з радіоактивними відходами та розробляє механізм її реалізації; видає ліцензії на види діяльності, пов'язані із забезпеченням фізичного захисту ядерних установок, ядерних матеріалів, радіоактивних відходів, інших джерел іонізуючого випромінювання; організовує та здійснює державний нагляд за додержанням законодавства, норм, правил і стандартів радіаційної ядерної безпеки та фізичного захисту, щорічно подає Кабінету Міністрів України звіти з питань фізичного захисту.

3Чинне Положення про Державний комітет ядерного регулювання України затверджено постановою КМУ від 27.12.2006 року № 1830, до 25.01.2007 діяло Положення, затверджене Указом Президента України від 06.03.2001 № 155.

Міністерство палива та енергетики України (далі - Мінпаливенерго, Міністерство)⁴ забезпечує реалізацію державної політики в електроенергетичному, ядерно-промисловому та нафтогазовому комплексах. До його компетенції віднесено забезпечення в межах своїх повноважень реалізації державної політики щодо фізичного захисту ядерних установок, ядерних матеріалів, радіоактивних відходів, інших джерел іонізуючого випромінювання на підприємствах, в установах та організаціях, що належать до сфери його управління, здійснення методичного забезпечення та організації контролю за їх діяльністю із зазначених питань; здійснення організаційно-методичного забезпечення і координації робіт, пов'язаних з розробленням та виконанням програм поводження з відпрацьованим ядерним паливом, тимчасового і довгострокового зберігання радіоактивних відходів, зняття з експлуатації реакторних установок та інших об'єктів ядерно-промислового комплексу; організація функціонування державної системи обліку радіоактивних відходів, сховищ таких відходів та безпечне поводження з ними на підприємствах, в установах та організаціях, що належать до сфери його управління, до передачі зазначених відходів на захоронення.

⁴Діюче Положення про Міністерство палива та енергетики України затверджено постановою КМУ від 02.11.2006 року № 1540 (зі змінами та доповненнями), попереднє Положення затверджене Указом Президента України від 14.04.2000 № 598.

Базовим законодавчим актом, який встановлює права і обов'язки громадян у сфері використання ядерної енергії, регулює діяльність, пов'язану з використанням ядерних установок та джерел іонізуючого випромінювання, є Закон України від 08.02.95 № 39/95-ВР "Про використання ядерної енергії та радіаційну безпеку".

Цей Закон поширюється, у тому числі, на такі види діяльності у сфері використання ядерної енергії як розміщення, введення в експлуатацію, експлуатацію та зняття з експлуатації ядерних установок, джерел іонізуючого випромінювання; фізичний захист ядерних установок, ядерних матеріалів, радіоактивних відходів, інших джерел іонізуючого випромінювання (далі - фізичний захист); управління у сфері використання ядерної енергії; підготовку кадрів для діяльності, пов'язаної з використанням ядерної енергії.

Важливою складовою частиною ядерного законодавства України є закони України від 19.10.2000 № 2064-III "Про фізичний захист ядерних установок, ядерних матеріалів, радіоактивних відходів, інших джерел іонізуючого випромінювання", який визначає основні засади діяльності фізичних та юридичних осіб з фізичного захисту ядерних установок, ядерних матеріалів, радіоактивних відходів, інших джерел іонізуючого випромінювання та від 19.11.97 № 645 "Про видобування і переробку уранових руд", який поширюється на види діяльності при видобуванні і переробці уранових руд та використанні продуктів їх переробки, зокрема, проектування, розміщення, будівництво, реконструкцію, введення в експлуатацію, експлуатацію, ліквідацію, тимчасове зупинення (консервацію) чи перепрофілювання уранових об'єктів; перевезення уранових руд та продуктів їх переробки; поводження з джерелами іонізуючого випромінювання у процесі розвідки, видобування і переробки уранових руд.

1. Про результати аудиту ефективності забезпечення фізичного захисту ядерних і радіаційних об'єктів Міністерства палива та енергетики України

1.1. НОРМАТИВНО-ПРАВОВЕ РЕГУЛЮВАННЯ ДІЯЛЬНОСТІ МІНПАЛИВЕНЕРГО ЩОДО ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ФІЗИЧНОГО ЗАХИСТУ ЯДЕРНИХ ТА РАДІАЦІЙНИХ ОБ'ЄКТІВ

Виконання заходів з фізичного захисту ядерних та радіаційних об'єктів в Україні є складовою діяльності органів державного управління із забезпечення ефективного і безпечного функціонування об'єктів, які використовують, переробляють або зберігають ядерні матеріали та радіоактивні відходи.

Цілями фізичного захисту ядерних установок, ядерних матеріалів, радіоактивних відходів, інших джерел іонізуючого випромінювання є: створення державою умов, які унеможливлювали б акти ядерного тероризму, крадіжку ядерного матеріалу, радіоактивних відходів та інших джерел іонізуючого випромінювання, а також зміцнювали б режим нерозповсюдження ядерної зброї⁵.

Забезпечення в межах своїх повноважень реалізації державної політики щодо фізичного захисту ядерних та радіаційних об'єктів віднесено до компетенції Міністерство палива та енергетики України.

⁵Закон України від 19.10.2000 № 2064-ІІІ "Про фізичний захист ядерних установок, ядерних матеріалів, радіоактивних відходів, інших джерел іонізуючого випромінювання".

Виконання зазначених заходів передбачалося за рахунок бюджетної програми "Фізичний захист ядерних установок та ядерних матеріалів" (КПКВ 1101140). Державна програма розвитку ядерної енергетики, яка б врегульовувала питання фізичного захисту ядерних установок, ядерних матеріалів, радіоактивних відходів, інших джерел іонізуючого випромінювання, донині відсутня, що не відповідає вимогам ст. 87 Бюджетного кодексу України, згідно з якою з державного бюджету повинні здійснюватися видатки саме на державні програми з ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи, охорони навколишнього природного середовища та ядерної безпеки.

Мінпаливенерго виконувало й інші державні цільові програми, такі як забезпечення розвитку ядерної енергетики, робіт з продовження строку експлуатації діючих енергоблоків атомних електростанцій, приведення небезпечних об'єктів виробничого об'єднання "Придніпровський хімічний завод" в екологічно безпечний стан і забезпечення захисту населення від шкідливого впливу іонізуючого випромінювання, але, у рамках виконання цих програм, теж не було передбачено фінансування видатків за напрямком "фізичний захист ядерних установок та ядерних матеріалів".

Фінансування витрат на здійснення фізичного захисту ядерних установок, ядерних матеріалів, радіоактивних відходів та інших джерел іонізуючого випромінювання у системі Мінпаливенерго проводилося згідно з нормами діючого законодавства⁶, а саме, для діючих атомних електростанцій - за рахунок власних надходжень суб'єкта підприємницької діяльності, яким є НАЕК "Енергоатом"; бюджетних установ та організацій - за рахунок коштів на їх утримання, тобто коштів державного бюджету.

⁶Закон України "Про фізичний захист ядерних установок, ядерних матеріалів, радіоактивних відходів, інших джерел іонізуючого випромінювання" (ст.27).

Кабінетом Міністрів України на 2005 рік був затверджений Порядок використання коштів державного бюджету, що спрямовуються на фізичний захист ядерних установок та ядерних матеріалів підприємствами, які належать до сфери управління Мінпаливенерго, дія якого продовжена на 2006 та 2007 роки та поширена на підприємства, що належать до сфери управління Міністерства з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи (далі - МНС)⁷. Згідно з цим Порядком, кошти державного бюджету, що виділяються на фізичний захист, повинні спрямовуватися на створення та функціонування систем фізичного захисту, реконструкцію та підтримку інженерно-технічних засобів охорони, утримання підрозділів, які здійснюють охорону, підтримання їх боєздатності, розробку нормативно-правової бази в даній сфері.

⁷Постанови Кабінету Міністрів України від 22.06.2005 № 501, від 10.03.2006 № 272 та від 14.02.2007 № 204.

1.2. ПЛАНУВАННЯ ВИДАТКІВ НА ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ФІЗИЧНОГО ЗАХИСТУ

Міністерством щорічно затверджувалися Програми робіт з фізичного захисту ядерних установок та ядерних матеріалів за об'єктами фінансування та напрямками використання бюджетних коштів, які визначали найменування робіт, їх вартість, терміни виконання, відповідальних виконавців, обгрунтовували необхідність проведення відповідних витрат. Протягом 2005-2007 років спрямування коштів передбачалося на фінансування заходів з фізичного захисту об'єктів Державного спеціалізованого підприємства "Чорнобильська АЕС" (далі - ДСП "ЧАЕС"); радіаційно-ядерних об'єктів Придніпровського проммайданчика колишнього ВО "ПХЗ"; ядерних установок та ядерних матеріалів Севастопольського національного університету ядерної енергії та промисловості (далі - СНУЯЕтаП, Університет), а також виконання науково-технічних робіт за даним напрямком безпосередньо через Міністерство.

За всіма об'єктами фінансування, крім науково-технічних робіт Міністерства, були передбачені видатки як на поточні, так і на капітальні потреби. Серед поточних переважну більшість займали витрати на утримання охоронних підрозділів внутрішніх військ МВС України та підрозділів воєнізованої охорони Мінпаливенерго.

Охорону ДСП "ЧАЕС" здійснювали виключно внутрішні війська, об'єкти Придніпровського проммайданчика колишнього ВО "ПХЗ" - Державне підприємство "38 відділ інженерно-технічних частин" (далі - ДП "38 ВІТЧ"). При цьому охорона об'єктів ВО "ПХЗ" здійснювалася тільки на проммайданчику, в той час як значні території з радіоактивними відходами за межами майданчика не були забезпечені елементарними технічними засобами охорони (огорожею) та фізичною охороною. З трьох воєнізованих загонів ДП "38 ВІТЧ" лише один був задіяний на охороні радіаційно забрудненої території (Південна частина проммайданчика), при тому що другий загін, за договорами із суб'єктами господарювання, охороняв об'єкти Північної частини проммайданчика - радіаційно не забрудненої території. Третій воєнізований загін ДП "38 ВІТЧ" разом з внутрішніми військами МВС України охороняв ядерні об'єкти СНУЯЕтаП.

За рахунок коштів державного бюджету, передбачених Міністерству на капітальні видатки, здійснювалося будівництво, реконструкція та закупівля технічних засобів охорони об'єктів.

Крім того, Мінпаливенерго виконувало заходи з організації та проведення науково-дослідних робіт, які повинні забезпечити фізичний захист ядерних установок та ядерних матеріалів в системі Міністерства.

Обсяг бюджетних призначень на фінансування програми "Фізичний захист ядерних установок та ядерних матеріалів" (КПКВ 1101140) у 2005-2007 роках становив 47,2 млн. гривень.

Таблиця 1

Розподіл бюджетних призначень КПКВ 1101140 за виконавцями
бюджетної програми^*

млн. грн.

^*Розпорядження Мінпаливенерго від 31.01.2005 № 11-р "Порядок використання бюджетних коштів за програмою "Фізичний захист ядерних установок і ядерних матеріалів" (із змінами, внесеними розпорядженням від 21.07.2005 № 99-р), наказ Мінпаливенерго від 13.03.2007 № 138 "Порядок використання бюджетних коштів за програмою "Фізичний захист ядерних установок і ядерних матеріалів".

Слід зазначити, що Програми робіт з фізичного захисту ядерних установок та ядерних матеріалів (фактично - плани використання бюджетних коштів), які щорічно затверджувалися у Міністерстві, не передбачали збільшення довжини периметру території, що підлягає охороні, та запровадження фізичного захисту на додаткових об'єктах.

1.3. ВИКОРИСТАННЯ БЮДЖЕТНИХ КОШТІВ НА ЗАХОДИ З ФІЗИЧНОГО ЗАХИСТУ ДЕРЖАВНОГО СПЕЦІАЛІЗОВАНОГО ПІДПРИЄМСТВА "ЧОРНОБИЛЬСЬКА АТОМНА ЕЛЕКТРОСТАНЦІЯ"

ДСП "ЧАЕС" створене у 2001 році⁸ на базі відособленого підрозділу НАЕК "Енергоатом" - "Чорнобильська АЕС" для виконання міжнародних зобов'язань України щодо закриття Чорнобильської атомної станції та забезпечення усіх видів діяльності, пов'язаних із зняттям з експлуатації енергоблоків атомних електростанцій України і перетворенням об'єкта "Укриття" в екологічно безпечну систему.

⁸Постанова Кабінету Міністрів України від 25.04.2001 № 399.

Незважаючи на зняття з експлуатації, ДСП "ЧАЕС" залишається потенційно ядерно-небезпечним об'єктом. Передусім, це стосується значного обсягу накопичених запасів відпрацьованого ядерного палива та радіоактивних відходів, які утримуються в незадовільних умовах.

У другій половині 2005 року ДСП "ЧАЕС" було виведено із підпорядкування Мінпаливенерго і передано до сфери управління МНС⁹, яке, згідно з Положенням¹⁰, стало головним у системі центральних органів виконавчої влади з питань забезпечення реалізації державної політики поводження з радіоактивними відходами, ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи.

⁹Постанова Кабінету Міністрів України від 15.07.2005 № 588 "Про передачу Державного спеціалізованого підприємства "Чорнобильська АЕС" до сфери управління Міністерства України з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи та внесення змін до деяких постанов Кабінету Міністрів України"; Акт приймання-передачі від 08.08.2005 між МНС та Мінпаливенерго.

¹⁰Затверджене Указом Президента України від 10.10.2005 № 1430 та постановою Кабінету Міністрів України від 02.11.2006 № 1539.

Фінансування видатків на охорону радіаційно забрудненої території ДСП "ЧАЕС", яке знаходиться у сфері управління МНС, проводиться за рахунок бюджетної програми Мінпаливенерго. У загальному обсязі бюджетних призначень на "Фізичний захист ядерних установок та ядерних матеріалів" асигнування ДСП "ЧАЕС" становили 48 відсотків. Всього протягом 2005-2007 років за цим напрямом надійшло 22,8 млн. грн. (у т.ч. 2005 - 6,5 млн. грн., 2006 - 7,2 млн. грн., 2007 - 9,1 млн. гривень).

Таким чином, всупереч ст. 24 Закону України "Про фізичний захист ядерних установок, ядерних матеріалів, радіоактивних відходів, інших джерел іонізуючого випромінювання", за рахунок коштів на "Фізичний захист ядерних установок та ядерних матеріалів" Мінпаливенерго здійснювало фінансування підприємства, що не належить до сфери його управління.

Мінпаливенерго після передачі ДСП "ЧАЕС" у відання МНС не вжило заходів щодо передачі йому також і функцій із забезпечення фізичного захисту цього радіаційно небезпечного об'єкта.

Уряд, змінивши підпорядкування ДСП "ЧАЕС", фактично передав МНС функції Мінпаливенерго, отже, від Мінпаливенерго до МНС мали бути передані й бюджетні призначення на виконання цих функцій або надання послуг¹¹.

¹¹Наказ Міністерства фінансів України від 14.01.2004 № 7.

Однак всупереч вимогам "Порядку обслуговування державного бюджету за видатками"¹² Мінпаливенерго не вносило змін до мережі розпорядників та одержувачів бюджетних коштів, а Державне казначейство не забезпечило належний контроль за вилученням з мережі Мінпаливенерго підприємства, підпорядкованого іншому головному розпоряднику.

¹²Наказ Державного казначейства України від 25.05.2004 № 89.

Під час складання проекту бюджету на 2006-2007 роки Мінфіном приймалися бюджетні запити Мінпаливенерго¹³, що включали планові обсяги видатків ДСП "ЧАЕС". Відповідно, законами про державний бюджет на 2006-2007 роки бюджетні призначення Мінпаливенерго затверджувалися з урахуванням фінансування ДСП "ЧАЕС".

¹³Всупереч постанові Кабінету Міністрів України від 15.07.2005 № 588.

Це призвело до того, що у 2005-2007 роках з порушенням законодавства¹⁴ були використані кошти у сумі 17,6 млн. гривень.

¹⁴Статті 35, 36 Бюджетного кодексу України та стаття 24 Закону України "Про фізичний захист ядерних установок, ядерних матеріалів, радіоактивних відходів, інших джерел іонізуючого випромінювання".

У Програмах робіт з фізичного захисту ядерних установок та ядерних матеріалів щорічно затверджувалися видатки на фінансування будівництва об'єкта "Автопарк на 8 автомобілів ЗІЛ-131 у м. Славутич". У рамках фінансування програми "Фізичний захист ядерних установок та ядерних матеріалів" Мінпаливенерго перерахувало 0,8 млн. грн. підрозділу Міністерства внутрішніх справ України на будівництво гаража для вантажного автотранспорту, що не відповідало завданням бюджетної програми "Фізичний захист ядерних установок та ядерних матеріалів".

Фактично, Мінпаливенерго профінансувало непідпорядковане йому підприємство і бюджетні кошти у сумі 0,8 млн. грн. були використані не за цільовим призначенням¹⁵.

¹⁵Бюджетний кодекс України (ст. 10).

1.4. ВИКОРИСТАННЯ БЮДЖЕТНИХ КОШТІВ НА ЗАХОДИ З ФІЗИЧНОГО ЗАХИСТУ КОЛИШНЬОГО ВО "ПХЗ"

На сьогодні джерелами радіаційного забруднення на промисловому майданчику колишнього ВО "ПХЗ" і за його межами є виробничі приміщення та території семи сховищ, три з яких розташовані безпосередньо на території проммайданчика, чотири - за його межами. Загальна площа територій, що підлягають фізичному захисту - 367 га, у тому числі сховищ - близько 270 га, у них накопичено до 42,2 млн. тонн відходів переробки уранових руд. Радіоактивний фон в окремих місцях перевищує норму у сотні разів. Потужність експозиційної дози на поверхні хвостосховищ перебуває в межах від 30 до 34000 мкР/год (при нормі 30 мкР/год).

Фінансування витрат з фізичного захисту радіаційно забруднених територій та місць складування радіоактивних матеріалів колишнього ВО "ПХЗ" до другої половини 2005 року здійснювалося через Державне підприємство "Бар'єр", яке було створено Мінпаливенерго¹⁶ з метою здійснення рекультиваційно-відновлювальних робіт на забруднених територіях і поводження з радіоактивними відходами колишнього уранового виробництва.

¹⁶Наказ Мінпаливенерго від 13.12.2000 № 562.

Фінансування ДП "Бар'єр" для виконання вказаних робіт проводилося за бюджетною програмою "Заходи по реалізації Комплексної програми створення ядерно-паливного циклу в Україні та приведення об'єктів виробничого об'єднання "Придніпровський хімічний завод" в екологічно безпечний стан", якою видатки на проведення фізичного захисту не були передбачені.

На території проммайданчика колишнього ВО "ПХЗ", загальна площа якого становить 100 га, крім сховищ радіоактивних матеріалів розташовані підприємницькі структури, господарська діяльність яких пов'язана із ввезенням сировини і матеріалів та вивезенням продукції за його межі. Ця територія обнесена капітальною огорожею, обладнана інженерно-технічними засобами контролю, здійснюється контрольно-перепускний режим.

У 2005 році Мінпаливенерго у складі відомчої воєнізованої охорони створило ДП "38 ВІТЧ" (м. Дніпродзержинськ), під охороною якого знаходились лише три сховища радіоактивних матеріалів, розташовані в Південній частині проммайданчика ("Південно-східне", "Центральний яр", "Західне") загальною площею 10 га, де складовано 1,3 млн. тонн радіоактивних відходів. Для цього у 2005-2007 роках було спрямовано 11,2 млн. грн. коштів державного бюджету.

На охорону інших радіаційно забруднених територій кошти не передбачались і не направлялись. На сьогодні без будь-якої охорони залишились сховища:

- "Дніпровське" - розміщене поблизу Дніпра, містить 12 млн. тонн відходів уранового виробництва і займає територію 73 га;

- База "С" - містить 0,15 млн. тонн відходів уранового виробництва на площі 34 гектари. Сховище не законсервоване;

- сховище "ДП № 6" містить 0,04 млн. тонн відходів уранового виробництва і знаходиться на території Бази "С";

- "Сухачівське" сховище знаходиться у Дніпропетровському районі, складається з двох секцій загальною площею 160 га, де складовано 28,7 млн. тонн радіаційних відходів-хвостів.

Із загальної суми капітальних видатків (2005-2006 роки) на реконструкцію огорожі режимної зони та облаштування сигналізації південного майданчика було спрямовано 0,8 млн. грн. або 62 відс. асигнувань. Решту, 0,5 млн. грн., використано на реконструкцію будівель та споруд (КПП, пішохідного переходу, виробничих та адміністративних будівель).

У 2007 році з бюджетних призначень на капітальні видатки, які становили 2 млн. грн., 0,5 млн. грн. замість безпосереднього фінансування заходів з охорони радіаційно забруднених об'єктів, були спрямовані на розробку технічної документації і встановлення меж земельних ділянок, на яких розташовані основні фонди ДП "З8 ВІТЧ".

Кошти у 2007 році освоювалися за проектом Реконструкції об'єкту "Інженерно-технічний комплекс охорони режимної території колишнього уранового виробництва ВО "ПХЗ". Загальна вартість проекту, розрахованого на 2007-2010 роки, становила 24,7 млн. грн., у т.ч. на 2007 рік - 1,5 млн. гривень.

Однак затвердження проекту відбулося за відсутності позитивного висновку комплексної державної експертизи, що суперечило вимогам постанови Кабінету Міністрів України¹⁷.

¹⁷Постанова Кабінету Міністрів України від 11.04.2002 № 483 "Про порядок затвердження інвестиційних програм і проектів будівництва та проведення їх комплексної експертизи".

Висновок державної експертизи, яким було рекомендовано доопрацювати робочий проект та доповнити проектну документацію, був затверджений через півроку після затвердження титулу будови.

Отже, у 2007 році ДП "38 ВІТЧ" спрямувало кошти у сумі 1,1 млн. грн. на фінансування будівельних робіт, які були розпочаті та велися з порушенням чинного законодавства.

Протягом 2005 року за рахунок капітальних видатків замість поточних був закуплений бензин та дизпаливо на суму 11 тис. гривень¹⁸. У 2007 році за рахунок коштів, передбачених на поточні витрати, на суму 8 тис. грн. придбано матеріальні активи, які за своєю економічною сутністю є основними засобами. Всього з порушенням законодавства використано 19 тис. гривень.

 18Наказ Державного казначейства України від 04.11.2004 № 194 .

Всупереч вимогам Законів України "Про основи національної безпеки" та "Про використання ядерної енергії та радіаційну безпеку" щодо гарантування екологічної безпеки ядерних об'єктів і надійного радіаційного захисту населення та довкілля, Мінпаливенерго не забезпечило охорону місць складування радіоактивних матеріалів колишнього ВО "ПХЗ" та територій їх захоронення загальною площею близько 270 га, де складовано 40,9 млн. тонн радіоактивних відходів, не створило належного режиму їх нерозповсюдження за межі цих територій.

При виконанні бюджетної програми "Фізичний захист ядерних установок та ядерних матеріалів" у 2005-2007 роках відомчою охоронною структурою Мінпаливенерго - ДП "38 ВІТЧ" при проведенні підрядних робіт та закупівлі паливно-мастильних матеріалів кошти державного бюджету у загальній сумі 1,1 млн. грн. використані з порушенням чинного законодавства.

1.5. ВИКОРИСТАННЯ БЮДЖЕТНИХ КОШТІВ СЕВАСТОПОЛЬСЬКИМ НАЦІОНАЛЬНИМ УНІВЕРСИТЕТОМ ЯДЕРНОЇ ЕНЕРГЕТИКИ ТА ПРОМИСЛОВОСТІ

У серпні 1996 року на базі факультету атомних електростанцій Севастопольського військово-морського інституту було створено Севастопольський інститут ядерної енергії та промисловості з підпорядкуванням його Держкомітетові по використанню ядерної енергії¹⁹. У 2002 році інституту надано статус національного, у 2005 - реорганізовано у Севастопольський національний університет ядерної енергії та промисловості з віднесенням його до сфери управління Мінпаливенерго.

¹⁹Постанова Кабінету Міністрів України від 02.08.96 № 884.

1.5.1. Фізичний захист ядерних об'єктів

В підпорядкуванні Університету знаходяться дві ядерні установки (реактор ДР-100 і покритична уран-водна збірка) та сховище джерел іонізуючих випромінень.

Охорону ядерного реактора здійснює спеціальна комендатура в/ч 3042 Міністерства внутрішніх справ України. Оплата послуг спецкомендатури проводилася за актами виконаних робіт у відповідності з договорами, укладеними на календарний рік.

Фізичний захист (охорону) інших об'єктів - покритичної уран-водної збірки (ядерна установа другої категорії фізичного захисту) та сховища джерел іонізуючих випромінювань (третій рівень фізичного захисту)²⁰ здійснювався воєнізованим загоном ДП "38 ВІТЧ", який знаходився в підпорядкуванні Мінпаливенерго. Зазначені об'єкти розташовані в приміщеннях навчальних корпусів Університету, стіни яких складають периметр відповідних захищених зон цих об'єктів. До 2005 року їх охорона силами воєнізованої охорони взагалі не здійснювалася, а захист забезпечувався технічними засобами. Крім того, сховище джерел іонізуючих випромінювань, яке віднесено до третього рівня фізичного захисту, потребувало не фізичної охорони, а лише контролю у доступі²¹, і такий контроль доступу забезпечується загальним пропускним режимом СНУЯЕтаП.

²⁰Постанова Кабінету Міністрів України від 26.04.2003 № 625 "Про затвердження Порядку визначення рівня фізичного захисту ядерних установок, ядерних матеріалів, радіоактивних відходів, інших джерел іонізуючого випромінювання відповідно до їх категорії".

²¹Постанова Кабінету Міністрів України від 26.04.2003 № 625 "Про затвердження Порядку визначення рівня фізичного захисту ядерних установок, ядерних матеріалів, радіоактивних відходів, інших джерел іонізуючого випромінювання відповідно до їх категорії".

Мінпаливенерго залучило до охорони Університету додатковий загін № 2 ДП "38 ВІТЧ" (м. Дніпродзержинськ) із штатною чисельністю 68 осіб, який продовжував виконання цих обов'язків на підставі договорів у 2006 та 2007 роках.

Однак кількість ядерних об'єктів СНУЯЕтаП, категорія ядерного матеріалу, ядерної установки, радіоактивних відходів, інших джерел іонізуючого випромінювання²² у цей період не змінювалися, отже, залучення додаткового підрозділу до охорони об'єктів не було обумовлено необхідністю захисту цього об'єкту, не мало правових підставsup>23 і свідчить про штучне збільшення штатів та, відповідно, збільшення обсягів фінансування з держбюджету на заходи з охорони ядерних об'єктів.

²²Закон України "Про фізичний захист ядерних установок, ядерних матеріалів, радіоактивних відходів, інших джерел іонізуючого випромінювання"; постанова Кабінету Міністрів України від 26.04.2003 № 625 "Про затвердження Порядку визначення рівня фізичного захисту ядерних установок, ядерних матеріалів, радіоактивних відходів, інших джерел іонізуючого випромінювання відповідно до їх категорії".

²³Закон України "Про фізичний захист ядерних установок, ядерних матеріалів, радіоактивних відходів, інших джерел іонізуючого випромінювання" (ст. 27, абз.6).

Залучення цього загону до охорони Університету суперечило відомчим документам Мінпаливенерго²⁴, згідно з якими ДП "38 ВІТЧ" створено з метою посилення охорони і фізичного захисту підприємств Придніпровського проммайданчика (колишнього ВО "ПХЗ").

²⁴Накази Мінпаливенерго від 09.04.2004 № 188, від 25.05.2004 № 275.

Таким чином, із загальної суми фінансування протягом 2005-2007 років (4 млн. грн.), кошти у сумі 2 млн. грн., спрямовані на охорону об'єкта "сховище джерел іонізуючих випромінювань" Університету, використані неефективно.

У рамках бюджетної програми "Дослідження і розробки, окремі заходи розвитку по реалізації державних (регіональних) програм" Університет профінансував створення Концепції системи охорони небезпечних об'єктів установи, тобто, кошти у сумі 0,07 млн. грн. спрямовані на цю мету використані неефективно, оскільки наукові розробки щодо створення системи протидії актам ядерного тероризму та крадіжкам ядерного матеріалу фінансуються безпосередньо Мінпаливенерго. Крім того, меблі службового призначення на суму 0,05 млн. грн., які необхідно було придбати за рахунок капітальних видатків²⁵, були придбані за рахунок поточних²⁶, тобто, використані не за цільовим призначенням.

²⁵Відповідно до наказу Держказначейства від 04.11.2004 № 194, яким затверджено Роз'яснення щодо застосування економічної класифікації видатків бюджету.

²⁶КЕКВ 1131 "Предмети, матеріали, обладнання та інвентар".

Отже, кошти державного бюджету, передбачені на здійснення фізичного захисту СНУЯЕтаП, використано неефективно у сумі 2,07 млн. грн., не за цільовим призначенням - 0,05 млн. гривень.

1.5.2. Підготовка фахівців для підприємств ядерної енергетики

При використанні ядерних та радіаційних технологій для підтримки високого рівня безпеки необхідні спеціалісти належного рівня підготовки. Заходи щодо забезпечення паливно-енергетичного комплексу висококваліфікованими працівниками зобов'язано здійснювати Мінпаливенерго²⁷.

²⁷Постанова Кабінету Міністрів України від 02.11.2006 № 1540.

Підготовка фахівців для потреб паливно-енергетичного комплексу здійснюється СНУЯЕтаП шляхом формування державного замовлення. Контракти на підготовку фахівців паливно-енергетичного комплексу за державним замовленням укладалися між студентом, Університетом та ДП "Енергоатом".

 У той же час, між Мінпаливенерго (державним замовником) та Університетом (виконавцем державного замовлення) контракти на розміщення державного замовлення з підготовки фахівців паливно-енергетичного комплексу за державним замовленням не укладалися28.

28Затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 29.02.96 № 266 "Про формування та розміщення державних замовлень на поставку продукції для державних потреб і контролю за їх виконанням".

Таким чином, протягом 2005-2007 років кошти державного бюджету в обсязі 108 млн. грн. були використані на підготовку фахівців з порушенням чинного законодавства.

На підставі пропозицій Мінекономіки Урядом приймалися рішення²⁹ щодо затвердження обсягів держзамовлення на підготовку фахівців, науково-педагогічних та робітничих кадрів, підвищення кваліфікації та перепідготовку кадрів (післядипломна освіта) для державних потреб на 2005-2007 роки.

²⁹Постанова Кабінету Міністрів України від 12.07.2005 № 570, від 26.06.2006 № 877, від 07.07.2007 № 892.

Випускники Університету (спеціалісти) одержували кваліфікаційні рівні інженера з експлуатації та ремонту обладнання атомних електричних станцій, з автоматизації виробничих процесів, експлуатації та ремонту, радіохіміка, електрика, метролога, системотехніка, а також спеціаліста з управління якістю та менеджера у виробництві та розподіленні електроенергії.

Із загальної кількості випускників СНУЯЕтаП 2005-2007 років у кількості 331 особи на підприємства, підпорядковані ДП НАЕК "Енергоатом", працевлаштовано за направленням 261. При цьому, наприклад, із 129 випускників 2007 року, навчання яких у вищих навчальних закладах країни проводилося для потреб атомної енергетики, Університетом було забезпечено підготовку 101 спеціаліста.

При плануванні видатків на виконання бюджетної програми "Підготовка фахівців для підприємств ядерно-промислового комплексу" розрахунки визначення обсягів потреби асигнувань з державного бюджету більшості статей витрат Університету (крім видатків на оплату праці науково-педагогічного персоналу30) щорічно здійснювалися в умовах недостатнього нормативного та методологічного забезпечення.

³⁰Штатний розклад науково-педагогічного персоналу формувався виходячи з норм чисельності всіх категорій студентів, що навчаються в університеті, на 1 викладача (відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 17.08.2002 № 1134 "Про затвердження нормативів чисельності студентів, аспірантів, докторантів, претендентів наукового ступеня кандидата наук на одну штатну посаду науково-педагогічного працівника у вищих учбових закладах III і IV рівні акредитації").

Зокрема, були відсутні методики розрахунків та відповідних нормативів для визначення обсягу потреби фінансування: придбання предметів, матеріалів, устаткування та інвентарю; витрат на оренду; поточний ремонт обладнання, інвентарю та будівель, технічне обслуговування обладнання; витрат на послуги зв'язку; оплату комунальних послуг і енергоносіїв за послуги, які надаються управліннями освіти різних міст України, де проводиться довузівська підготовка викладачами Університету; капітальних витрат. За недостатності нормативної бази, окремі з таких нормативів затверджувалися керівництвом Університету, а не Міністерством освіти і науки України. В окремих випадках застосовувалися застарілі методики та нормативи, які втратили своє економічне обгрунтування (з моменту прийняття окремих норм минуло більше 30 років).

Визначення обсягів фінансування витрат Університетом, у більшості випадків, здійснювалося за відсутності критеріїв розподілу запланованих видатків як за загальним, так і за спеціальним фондом держбюджету та методики проведення розрахунків для здійснення такого розподілу, які досі не затверджені Міносвіти. Розподіл чисельності адміністративно-управлінського персоналу, фахівців, учбово-допоміжного персоналу, робітників та службовців за джерелами фінансування здійснювався шляхом затвердження ректором штатного розкладу Університету. Видатки на оплату комунальних послуг заплановано та здійснено протягом 2005-2007 року майже повністю за рахунок коштів загального фонду державного бюджету. Визначення обсягів видатків на поточний ремонт обладнання, інвентаря та будівель, технічне обслуговування обладнання за джерелами фінансування здійснювалося взагалі без проведення розрахунків та обгрунтувань.

Отже, Університетом обсяги потреби видатків на підготовку фахівців формувалися за відсутності економічно обгрунтованих розрахунків, на підставі застарілих методик та нормативів, які, в окремих випадках, втратили своє економічне обгрунтування, що унеможливлювало об'єктивне планування та порушувало принцип обгрунтованості, визначений ст. 7 Бюджетного кодексу України.

Фінансування діяльності Університету здійснювалося за рахунок коштів державного бюджету за бюджетною програмою "Підготовка фахівців для підприємств ядерно-промислового комплексу Севастопольським національним університетом ядерної енергії та промисловості"³¹ та коштів, отриманих від господарської діяльності в обсягах, доведених Мінпаливенерго та затверджених ректором Університету у кошторисах і планах використання бюджетних коштів на відповідний рік, погоджених Мінпаливенерго.

³¹За КПКВ 1101090.

Протягом 2005-2007 років Університету на виконання цієї бюджетної програми надійшло 108,7 млн. грн. коштів загального і спеціального фондів державного бюджету, використано - 107,9 млн. гривень.

Водночас Університетом здійснювалися видатки, які суперечать вимогам чинного законодавства. Так, на оплату праці медпрацівників, зарахованих до штату Університету та працюючих при Медсанчастині³², за відсутності відповідної ліцензії на провадження медичної практики, впродовж 2005-2007 років були використані бюджетні кошти у загальній сумі 0,3 млн. грн., що є порушенням ст. 9 Закону України "Про ліцензування певних видів господарської діяльності"³³. Крім того, в порушення частини 2 статті 9¹ Кодексу законів про працю України за рахунок спеціального фонду держбюджету здійснювалося преміювання медперсоналу Медчастини, сума якого склала 14 тис. гривень. Отже, загальна сума незаконно використаних у 2005-2007 роках коштів на оплату праці та преміювання медперсоналу склала 0,3 млн. гривень.

³²Медсанчастина при Університеті є структурним підрозділом Державного підприємства "Спеціалізована медико-санітарна частина № 1", віднесеного до складу державного підприємства "НАЕК "Енергоатом" (м. Енергодар, Запорізької області).

³³Від 01.06.2000 № 1775-ІІІ.

У 2006 році в якості медичного Університетом було придбано загальнооздоровче обладнання (кріоустановка "Кріосауна SPACE-CABIN") на суму 0,07 млн. гривень. Призначення кріоустановки (догляд за тілом, загальне загартування, підняття загального тонусу організму) не відповідає основним напрямам діяльності Університету, тобто, її придбання було неефективним.

В порушення наказів Міністерства освіти і науки³⁴, у 2005-2007 роках за відсутності дозволів на відповідні спеціальності, Університетом здійснювалося навчання двох аспірантів та одного докторанта, отже, кошти загального фонду держбюджету у сумі 0,07 млн. грн. на оплату їх стипендій витрачено незаконно.

³⁴Накази Міністерства освіти і науки України від 20.07.2001 № 536 "Про відкриття аспірантури і докторантури та затвердження типових програм"; від 25.04.2002 № 274 "Про відкриття аспірантури і докторантури та затвердження типових програм кандидатських іспитів" та від 25.04.2007 № 328 "Про відкриття та перереєстрацію аспірантури і докторантури".

Всього за КПКВ 1101090 з порушенням чинного законодавства використано кошти державного бюджету у загальній сумі 0,37 млн. грн. та неефективно - 0,07 млн. гривень.

Також впродовж 2005-2007 років за відсутності відповідної ліцензії³⁵ Університетом надавалися послуги з підготовки до вступу у вищі освітні заклади (довузівскої підготовки), всього за надання зазначених послуг на спеціальні реєстраційні рахунки СНУЯЕтаП незаконно отримано 1,7 млн. гривень.

³⁵Постанова Кабінету Міністрів України від 29.08.2003 № 1380 та від 08.08.2007 № 1019 "Про ліцензування діяльності з надання освітніх послуг", наказ МОН України від 07.09.2007 № 794 "Про впровадження в дію постанови Кабінету Міністрів України від 08.08.2007 № 1019".

1.6. ВИКОРИСТАННЯ БЮДЖЕТНИХ КОШТІВ МІНПАЛИВЕНЕРГО НА РОЗРОБКУ НОРМАТИВНО-ПРАВОВОЇ БАЗИ ЩОДО СТВОРЕННЯ СИСТЕМИ ПРОТИДІЇ АКТАМ ЯДЕРНОГО ТЕРОРИЗМУ ТА КРАДІЖКАМ ЯДЕРНОГО МАТЕРІАЛУ

Протягом 2005-2007 років на розробку нормативно-правової бази з питань фізичного захисту спрямовано 1,9 млн. гривень. Договори, що укладалися Мінпаливенерго на науково-технічну та науково-дослідну продукцію, фінансувалися відповідно до щорічних Програм робіт, які мають виконуватися за бюджетною програмою "Фізичний захист ядерних установок та ядерних об'єктів" (КПКВ 1101140).

У 2005 році фінансувалися 14 договорів на створення науково-технічної продукції. Ці роботи не проходили державну реєстрацію, оскільки фінансувалися, як правило, з метою розробки науково-технічних завдань до майбутніх науково-дослідних робіт.

При цьому за тематиками, що стосуються інших галузей паливно-енергетичного комплексу або не мають безпосереднього відношення до фізичного захисту, профінансовано роботи у загальній сумі 0,06 млн. грн., зокрема:

- "Критерії віднесення до державної таємниці відомостей про стан фізичного захисту радіаційно-ядерних об'єктів" вартістю 30 тис. грн.;

- вивчення особливостей надання доступу інспекторам МАГАТЕ на ядерні об'єкти України вартістю 30 тис. гривень.

Фінансувалося також виконання робіт, що не стосуються питання розроблення нормативно-правової бази зі створення системи протидії актам ядерного тероризму, крадіжкам ядерного матеріалу і повинні були фінансуватися за рахунок видатків на утримання апарату Мінпаливенерго. Виконувалася робота з виявлення та блокування витоку інформації у приміщеннях Мінпаливенерго (за договором, укладеним з ТОВ "НікС") тобто, кошти у сумі 29 тис. грн. спрямовані на цілі, не були передбачені бюджетними призначеннями.

Всього у 2005 році Мінпаливенерго неефективно використано 0,12 млн. грн. коштів, що були передбачені для розроблення нормативно-правової бази щодо створення системи протидії актам ядерного тероризму та крадіжкам ядерного матеріалу. Не за цільовим призначенням використано 29 тис. гривень.

У 2006 році фінансувалося 13 договорів. Продовжувалася практика фінансування договорів за темами, що не мали безпосереднього відношення до фізичного захисту ядерних та радіаційних об'єктів, крім того, 3 теми взагалі стосувалися інших галузей паливно-енергетичного комплексу, за ці роботи сплачено 0,08 млн. гривень.

Як і у 2005 році була профінансована робота, що не стосувалася питання розроблення нормативно-правової бази - виявлення та блокування витоку інформації у приміщеннях Мінпаливенерго, за виконані роботи ТОВ "НікС" сплачено 25 тис. гривень.

Всього протягом 2006 року Мінпаливенерго неефективно використано кошти у сумі 0,08 млн. грн., не за цільовим призначенням - 25 тис. гривень.

У 2007 році Мінпаливенерго фінансувалося 13 договорів (у т.ч. один, розпочатий у 2006 році), які, як і в попередні роки, не мали безпосереднього відношення до бюджетної програми "Фізичний захист ядерних установок та ядерних матеріалів" і стосувалися інших галузей паливно-енергетичного комплексу. Неефективно використано кошти у сумі 0,15 млн. гривень.

 Мінпаливенерго знову здійснив оплату роботи (ТОВ "НікС") з виявлення та блокування витоку інформації у своїх приміщеннях, тобто, використав кошти у сумі 20 тис. грн. не за цільовим призначенням.

Протягом 2005-2007 років із надходжень державного бюджету на розробку нормативно-правової бази щодо створення системи протидії актам ядерного тероризму та крадіжкам ядерного матеріалу Мінпаливенерго неефективно використано 0,35 млн. грн., не за цільовим призначенням - 0,07 млн. гривень.

Всього у 2005-2007 роках Мінпаливенерго фінансувалося 39 договорів на виконання науково-технічної та науково-дослідної продукції, з яких реалізовано на рівні загальнодержавної нормативно-правової бази 2 роботи; на галузевому рівні було розроблено та затверджено наказом Мінпаливенерго "Положення про відомчу воєнізовану охорону Мінпаливенерго"³⁶, а також впроваджена "Програма підвищення ефективності і надійності захисту потенційно-небезпечних об'єктів ПЕК, уразливих у терористичному відношенні".

³⁶Наказ Мінпаливенерго від 13.01.2006 № 6 "Положення про відомчу воєнізовану охорону Мінпаливенерго" втратив чинність з 1 січня 2008 року згідно з наказом Мінпаливенерго від 08.10.2007.

 Впродовж 2005-2007 років Мінпаливенерго не забезпечило ефективного використання бюджетних коштів, спрямованих на удосконалення нормативно-правової бази стосовно фізичного захисту ядерних установок та матеріалів, радіоактивних відходів та інших джерел іонізуючого випромінювання від загрози тероризму, крадіжок ядерного матеріалу та відходів.

Бюджетні кошти розпорошувалися на фінансування тематик, які не мають прямого відношення до фізичного захисту ядерних об'єктів та радіаційно забруднених територій. При цьому взагалі не фінансувалися розробки щодо заходів фізичного захисту на підприємствах, безпосередньо підпорядкованих Мінпаливенерго.

Колегія Рахункової палати, за результатами розгляду
матеріалів аудиту, зробила наступні висновки:

1. На об'єктах, що перебувають у сфері управління Міністерства палива та енергетики України, не забезпечено режиму фізичної недоступності, який би дозволяв гарантовано запобігти загрозі несанкціонованого розповсюдження радіоактивних матеріалів, не створено умов надійного зберігання ядерних відходів, захисту населення від радіаційного випромінювання.

Всупереч вимогам Законів України "Про основи національної безпеки" та "Про використання ядерної енергії та радіаційну безпеку" щодо гарантування екологічної безпеки ядерних об'єктів і надійного радіаційного захисту населення та довкілля, Мінпаливенерго не забезпечило огородження та охорону місць складування і територій захоронення 40,9 млн. тонн радіоактивних матеріалів та радіаційних відходів колишнього ВО "ПХЗ" загальною площею близько 270 га.

2 У 2005-2007 роках Мінпаливенерго не забезпечило ефективного використання коштів підприємствами, установами і організаціями, що належать до сфери його управління.

Більша частина бюджетних коштів, що була передбачена на фізичний захист, спрямовувалася на об'єкти інших міністерств (МНС та МВС) і посилення охоронного режиму Севастопольського національного університету ядерної енергії та промисловості замість об'єктів у м. Дніпродзержинськ, що дійсно потребують охорони. Як наслідок, кошти державного бюджету у загальній сумі 18,7 млн. грн. були використані з порушенням чинного законодавства, 2,4 млн. грн. - неефективно, а 1 млн. грн. - не за цільовим призначенням.

Наприклад, бюджетні кошти у сумі 0,8 млн. грн. були використані Мінпаливенерго на фінансування будівництва автопарку військової частини № 3041 МВС у м. Славутич, тобто, на виконання завдань, що не відповідають бюджетній програмі "Фізичний захист ядерних установок та ядерних матеріалів".

У 2007 році кошти у сумі 1,1 млн. грн. були використані на фінансування будівельних робіт з порушенням чинного законодавства.

3. Мінпаливенерго не розробило і не внесло на затвердження Кабінету Міністрів України державну цільову програму з фізичного захисту ядерних та радіаційно небезпечних об'єктів. Це призвело до того, що у 2005-2007 роках формування бюджетної програми "Фізичний захист ядерних установок та ядерних матеріалів" та її виконання здійснювались Мінпаливенерго безсистемно, на підставі окремих нормативно-правових актів і доручень Уряду.

В порушення статей 35 та 36 Бюджетного кодексу України та статті 24 Закону України "Про фізичний захист ядерних установок, ядерних матеріалів, радіоактивних відходів, інших джерел іонізуючого випромінювання" Мінпаливенерго включало до бюджетних запитів на 2006 та 2007 роки, а Міністерство фінансів України вносило до проектів державного бюджету на 2005-2008 роки видатки Мінпаливенерго на здійснення фізичного захисту ДСП "ЧАЕС", яке перебувало у сфері управління Міністерства надзвичайних ситуацій. Як наслідок, 17,6 млн. грн. було використано з порушенням законодавства.

4. Мінпаливенерго не забезпечило ефективного удосконалення нормативно-правової та інструктивно-методичної бази стосовно фізичного захисту ядерних установок та матеріалів, радіоактивних відходів та інших джерел іонізуючого випромінювання від загрози тероризму, крадіжок ядерного матеріалу та відходів. Нормативно-правові акти, які розроблялись Міністерством, не приймалися.

Кошти держбюджету на розробку нормативно-правової бази щодо створення системи протидії актам ядерного тероризму та крадіжкам ядерного матеріалу в загальній сумі 0,3 млн. грн. використано неефективно, а 70 тис. грн. - не за цільовим призначенням, зокрема, через виконання робіт, що не відносилися до питань ядерної та радіаційної безпеки, і повинні були виконуватись за рахунок коштів на утримання апарату Міністерства.

5. В порушення вимог п. 7 Порядку формування та розміщення державних замовлень на поставку продукції для державних потреб і контролю за їх виконанням, Мінпаливенерго здійснювало розміщення державного замовлення на підготовку фахівців паливно-енергетичного комплексу за державні кошти без укладання відповідного контракту з Севастопольським національним університетом ядерної енергії та промисловості.

 2. Про результати аудиту використання у 2005-2007 роках та у І півріччі 2008 року коштів державного бюджету, спрямованих на виконання Державної програми приведення небезпечних об'єктів виробничого об'єднання "Придніпровський хімічний завод" в екологічно безпечний стан і забезпечення захисту населення від шкідливого впливу іонізуючого випромінювання

2.1. НОРМАТИВНО-ПРАВОВЕ РЕГУЛЮВАННЯ ДІЯЛЬНОСТІ У СФЕРІ ВИКОРИСТАННЯ ЯДЕРНОЇ ЕНЕРГІЇ, УРАНОВИХ ВИРОБНИЦТВ ТА ЗАХИСТУ НАСЕЛЕННЯ ВІД ШКІДЛИВОГО ВПЛИВУ ІОНІЗУЮЧОГО ВИПРОМІНЮВАННЯ

Згідно із Законом України "Про видобування і переробку уранових руд", припинення діяльності уранових об'єктів здійснюється шляхом їх ліквідації або перепрофілювання для випуску іншої продукції, а також тимчасового зупинення (консервації) у порядку, встановленому законодавством України. Однак нормативно-правові акти, які б регламентували організаційні, методологічні та правові аспекти здійснення цієї процедури з урахуванням особливостей діяльності уранових виробництв на території України, не затверджувались.

На сьогодні в Україні діють не адаптовані до вимог МАГАТЕ Санітарні правила ліквідації, консервації і перепрофілювання підприємств по видобуванню та переробці радіоактивних руд, затверджені ще у 1991 році. Проект Санітарних правил, розроблених у 2006 році Центром радіаційного моніторингу згідно з нормативною базою МАГАТЕ, ще й досі не набув статусу регуляторного акту.

Вирішення проблем, що полягали у приведенні об'єктів ВО "ПХЗ" в екологічно безпечний стан і забезпеченні захисту населення від шкідливого впливу іонізуючого випромінювання, було розпочато Урядом із прийняттям Державної програми поводження з радіоактивними відходами на 1996-2005 роки³⁷, яка мала на меті локалізацію відпрацьованих відходів та приведення у безпечний радіаційно-екологічний стан забрудненої території.

³⁷Затверджена постановою Кабінету Міністрів України від 29.04.96 № 480.

Постановою Кабінету Міністрів України від 05.04.99 № 542 була затверджена ще й Комплексна програма поводження з радіоактивними відходами, дія якої розрахована до 2010 року.

В рамках Комплексної програми за кошти державного бюджету на об'єктах уранового виробництва колишнього Придніпровського хімічного заводу до кінця 2005 року передбачалось здійснити комплекс заходів щодо організації та проведення радіаційного моніторингу; розроблення проектів будівельно-відновних робіт та подальшого проведення невідкладних відновних робіт з локалізації техногенно підсилених джерел природного походження на хвостосховищах; демонтажу будівлі 103 та технологічних трубопроводів; консервації хвостосховищ "Дніпровське", "Сухачівське"; удосконалення нормативно-правових актів стосовно поводження з радіоактивними відходами уранодобувної та переробної промисловості.

 Проте, як і за попередньою програмою, Мінпаливенерго у 2005-2008 роках видатки державного бюджету для виконання заходів у рамках Комплексної програми не планувались.

Тривале зволікання Кабінетом Міністрів України (понад 10 років) щодо фінансового забезпечення передбачених Програмами заходів та непроведення рекультиваційно-відновлювальних робіт на радіоактивно-забруднених територіях призвело до погіршення стану хвостосховищ і, як наслідок, ускладнення екологічного стану довкілля.

У зв'язку з цим, Президент України³⁸ зобов'язав Кабінет Міністрів України у п'ятимісячний термін розробити Державну програму ліквідації протягом 2003-2012 років небезпечних об'єктів ВО "ПХЗ".

³⁸Указ Президента України від 04.02.2003 № 76 "Про рішення Ради національної безпеки України від 11 листопада 2002 року "Про стан техногенної та природної безпеки України".

Кабінет Міністрів України постановою від 23.11.2003 № 1846 затвердив Державну програму приведення небезпечних об'єктів виробничого об'єднання "Придніпровський хімічний завод" в екологічно безпечний стан і забезпечення захисту населення від шкідливого впливу іонізуючого випромінювання на 2005-2014 роки (далі - Програма).

Метою Програми є приведення уранових об'єктів "ПХЗ" в екологічно безпечний стан і забезпечення захисту населення від шкідливого впливу іонізуючого випромінювання.

Фінансування передбачених Програмою заходів повинно здійснюватися за рахунок коштів державного бюджету та інших джерел, у тому числі грантів міжнародних організацій, благодійних внесків. Орієнтовна потреба коштів для виконання Програми при її затвердженні складала 25,3 млн. гривень.

В результаті виконання Програми планувалося забезпечити постійний радіаційний нагляд за урановими об'єктами та зонами їх впливу, обмежити радіаційне навантаження на населення відповідно до рекомендацій МАГАТЕ і вимог норм радіаційної безпеки України; систематичне проведення радіаційного моніторингу та створення системи інформування про стан навколишнього природного середовища, здоров'я населення, що дасть можливість відновити довіру серед населення, яке проживає в зоні впливу уранових об'єктів, і ослабити соціальну напругу.

 Таким чином, починаючи з 2003 року, існують дві програми, які частково дублюють передбачені заходи щодо поводження з екологічно-небезпечними відходами виробничої діяльності ВО "ПХЗ", з одним і тим же відповідальним виконавцем - Мінпаливенерго. При цьому 2005 рік, у рамках Комплексної програми, визначено кінцевим терміном виконання заходів, а Програмою - початком.

Однак Програма ще й досі не приведена у відповідність з вимогами Закону України від 18.03.2004 № 1621-ІV "Про державні цільові програми" і Порядку розроблення та виконання цільових програм39.

39 Затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 31.01.2007 № 106.

Визначені нею заходи не конкретизовані за бюджетними періодами, а терміни їх виконання в часовому проміжку - орієнтовні. За наявності у Програмі фінансового ресурсу на реалізацію визначених заходів, у ній не передбачені кількісні та результативні (економічні, соціальні тощо) показники, які планувалось досягти в цілому та на кожному етапі її виконання. Не окреслено коло завдань та заходів місцевих органів влади і місцевого самоврядування щодо вирішення проблеми радіаційного захисту населення та довкілля згідно з наданими їм повноваженнями та відсутній механізм координації спільних дій. Кабінетом Міністрів України на реалізацію норм законів України Про Державний бюджет України щорічно затверджувались Порядки спрямування коштів, перерахованих державним підприємством "НАЕК "Енергоатом" до спеціального фонду державного бюджету в рахунок погашення його заборгованості цільовому галузевому фонду створення ядерно-паливного циклу в Україні⁴⁰.

⁴⁰Постанови Кабінету Міністрів України від 13.06.2005 № 444, від 09.03.2006 № 266, від 14.02.2007 № 204 та від 02.04.2008 № 283.

 Однак ці порядки носять формальний характер, не визначають конкретних щорічних заходів, спрямованих на реалізацію визначених Програмою завдань, які безпосередньо мають бути виконані головним розпорядником коштів - Мінпаливенерго та співвиконавцями у кожному бюджетному періоді, не передбачають механізму здійснення контролю за витрачанням бюджетних коштів, що ускладнює надання оцінки діяльності учасників бюджетного процесу щодо досягнення поставлених завдань.

Отже, нормативно-правова база не забезпечує законодавче вирішення проблем у сфері діяльності уранових виробництв та захисту населення від шкідливого впливу іонізуючого випромінювання.

2.2. ВИКОНАННЯ ОРГАНІЗАЦІЙНИХ ЗАХОДІВ ЩОДО ПРИВЕДЕННЯ ОБ'ЄКТІВ ВО "ПХЗ" В ЕКОЛОГІЧНО БЕЗПЕЧНИЙ СТАН І ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ЗАХИСТУ НАСЕЛЕННЯ ВІД ШКІДЛИВОГО ВПЛИВУ ІОНІЗУЮЧОГО ВИПРОМІНЮВАННЯ

2.2.1. Виконання організаційних заходів щодо забезпечення виконання Державної програми

Відповідальним виконавцем Програми⁴¹ було визначено Департамент ядерної енергетики та атомної промисловості, який повинен забезпечувати опрацювання проекту паспорта бюджетної програми, щорічну підготовку порядків використання коштів, затвердження кошторисів, планів асигнувань та планів використання бюджетних коштів.

⁴¹Накази Мінпаливенерго від 12.01.2005 № 10; від 16.01.2006 № 10; від 17.01.2007 № 16 та від 12.01.2008 № 4.

За відсутності у Законі України "Про державний бюджет України на 2005 рік" джерел фінансування та бюджетних призначень на 2005 рік, Мінпаливенерго було прийнято рішення⁴² про включення заходів стосовно об'єктів Придніпровського хімічного заводу до Порядку використання коштів державного бюджету на фінансування заходів за бюджетною програмою "Заходи по реалізації Комплексної програми створення ядерно-паливного циклу в Україні".

⁴²Розпорядження Міністерства від 10.03.2005 № 22-р.

 Отже, Мінпаливенерго затвердило Порядок використання коштів Державного бюджету України та бюджетні призначення на реалізацію заходів Державної програми за рахунок ресурсу іншої бюджетної програми.

Згідно із розподілом бюджетних призначень43 на 2005-2008 роки весь обсяг бюджетних асигнувань передано державному підприємству "Бар'єр".

Основними напрямами діяльності підприємства є проведення рекультиваційно-відновлювальних робіт на радіоактивно-забруднених територіях; експлуатація хвостосховищ відходів переробки уранових руд; виведення з експлуатації хвостосховищ відходів переробки уранових руд та інших уранових об'єктів; проведення регламентних робіт на хвостосховищах відходів переробки уранових руд, виведення їх з експлуатації; перевезення радіоактивних матеріалів; дезактивація радіоактивно забруднених будівель, споруд, обладнання, територій, у тому числі, забруднених радіонуклідами природного походження; проведення радіаційного контролю; моніторинг екологічного стану навколишнього середовища.

⁴³Розпорядження Міністерства від 10.03.2005 № 22-р та накази від 13.03.2006 № 77, від 10.04.2007 № 187, лист від 24.01.2008 № 27/05-15.

ДП "Бар'єр" здійснювало свою діяльність на підставі ліцензії, виданої Держатомрегулювання України на право провадження діяльності з переробки уранових руд в частині ліквідації, консервації чи перепрофілювання уранових об'єктів. Протягом 2006-2007 років ДКЯР проведено 4 перевірки, в ході яких встановлено численні порушення дотримання ліцензійних умов ДП "Бар'єр".

Стан радіаційної безпеки об'єктів підприємства не відповідав вимогам нормативно-правових актів у сфері радіаційної безпеки. Хвостосховища, які знаходилися на балансі ДП "Бар'єр" не були законсервовані, огорожа на більшості з них відсутня, частина об'єктів не обладнана спостережними свердловинами для контролю за станом підземних вод.

На територію хвостосховищ можливий доступ сторонніх осіб, що може призвести до невиправданого опромінення. Щодо хвостосховищ, які знаходяться на балансі підприємства, не прийняті рішення про їх статус (ліквідація, тимчасове зупинення (консервація) чи перепрофілювання). На території хвостосховища "Дніпровське" здійснювалася заборонена господарська діяльність (зберігання насосно-компресорних труб).

Мінпаливенерго не вирішив питання щодо передачі до ДП "Бар'єр" радіоактивно забруднених об'єктів від інших підприємств Міністерства та хвостосховища "Сухачівське", яке відноситься до комплексу уранових об'єктів колишнього ВО "ПХЗ" і обліковувалося на балансі державного підприємства "Придніпровський гідрометалургійний завод". Хвостосховище "Сухачівське" протягом тривалого часу не експлуатувалося, заходи щодо забезпечення радіаційної безпеки населення та навколишнього середовища і фізичного захисту хвостосховища не здійснювались.

Не дивлячись на те, що за результатами перевірок було надано приписи, накладені штрафи на посадових осіб ДП "Бар'єр", Держатомрегулювання України видало підприємству нові ліцензії на право провадження діяльності з переробки уранових руд в частині ліквідації, консервації чи перепрофілювання уранових об'єктів, та на право провадження діяльності з перевезення радіоактивних матеріалів.

 Впродовж тривалого часу ДП "Бар'єр" не проводились рекультиваційно-відновлювальні роботи на радіоактивно-забруднених територіях; не були виведені з експлуатації хвостосховища відходів переробки уранових руд та інших уранових об'єктів.

Через відсутність кадрового потенціалу та матеріально-технічної бази для виконання більшості програмних заходів підприємство "Бар'єр" не виконувало визначені Програмою заходи безпосередньо, воно лише супроводжувало їх здійснення, а виконавці визначалися на тендерних засадах.

У порушення вимог Порядку формування і виконання замовлення на проведення наукових досліджень і розробок, проектних та конструкторських робіт за рахунок коштів державного бюджету44 , повноваження на здійснення замовлення на проведення наукових досліджень і розробок, проектних та конструкторських робіт, Мінпаливенерго передані одержувачу бюджетних коштів - ДП "Бар'єр", статутом якого створення науково-технічної продукції не передбачено. ⁴⁴Затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 25.08.2004 № 1084.

Підприємство виконувало такі функції впродовж 2005-2007 років на підставі узгодженої з Мінпаливенерго тематики досліджень та розробок шляхом укладання договорів з суб'єктами господарської діяльності різних форм власності.

Постійно діючим координаційним органом для вироблення єдиних підходів щодо реалізації державної політики у сфері поводження з радіоактивними відходами була Міжвідомча комісія з питань виконання Комплексної програми⁴⁵.

⁴⁵Постанова Кабінету Міністрів України від 05.04.99 № 542 "Про Комплексну програму поводження з радіоактивними відходами".

Її завданнями, зокрема, є проведення експертизи галузевих та інших програм з питань поводження з радіоактивними відходами щодо відповідності їх Комплексній програмі і усунення дублювання; визначення перспективних напрямів розвитку та економічної доцільності застосування технологій у сфері поводження з радіоактивними відходами.

При цьому Мінпаливенерго ⁴⁶ створено міжвідомчу комісію щодо подальшого використання об'єктів державного підприємства "Бар'єр" із залученням фахівців Департаменту ядерної енергетики та атомної промисловості Міністерства, представників центральних і місцевих органів виконавчої влади та місцевого самоврядування, науковців та представників державного підприємства "Бар'єр". Підставою для її створення були вимоги Санітарних правил ліквідації, консервації і перепрофілювання підприємств по видобуванню та переробці радіоактивних руд, затверджених у 1991 році. Положення про міжвідомчу комісію Мінпаливенерго не затверджувалось.

⁴⁶Наказ від 03.10.2007 № 470.

У 2007 році міжвідомчою комісією Міністерства були підготовлені висновки та надані рекомендації щодо подальшого використання об'єктів колишнього ВО "ПХЗ":

- сховища "База С", "ДП-6", "Південно-Східне", "Центральний яр", "Західне", "Дніпровське", "Лантанова фракція" підлягають ліквідації, термін та етапність якої мають визначатися у відповідних проектах;

- перша секція хвостосховища "Сухачівське" підлягає консервації, друга секція - подальшій експлуатації;

- будівлі колишнього ВО "ПХЗ", що перебувають на балансі ДП "Бар'єр", підлягають поетапному демонтуванню згідно з проектами.

 Таким чином, стратегічне рішення про подальший статус хвостосховищ та споруд (ліквідація або консервація) Мінпаливенерго прийнято лише у грудні 2007 року. Виконання обумовлених законодавством процедур (виготовлення, погодження та затвердження проектів щодо кожного з цих об'єктів) та їх реалізація, враховуючи велику площу хвостосховищ і фізичний обсяг небезпечних відходів, потребують значних часових та фінансових витрат, що обумовлює необхідність внесення змін до Державної програми.

2.2.2. Планування видатків на виконання заходів щодо приведення об'єктів ВО "ПХЗ" в екологічно безпечний стан

Передбачений Державною програмою обсяг видатків на виконання заходів у розмірі 25,3 млн. грн. дозволяв виконати лише першочергові роботи на радіаційно небезпечних об'єктах колишнього ВО "ПХЗ".

Бюджетні видатки було розподілено з 2005 по 2014 роки за чотирма основними напрямами:

забезпечення мінімізації впливу уранових об'єктів на навколишнє природне середовище та стан здоров'я населення - 15 млн. грн.;

проведення науково-дослідних робіт та розроблення на основі їх результатів пропозицій щодо нормативно-правового забезпечення - 3,3 млн. грн.;

організація і проведення радіаційного моніторингу - 6,6 млн. грн.;

створення системи інформування населення про стан навколишнього природного середовища - 0,4 млн. гривень.

Мінпаливенерго надало Міністерству фінансів України бюджетний запит на 2005 рік за бюджетною програмою 1101080 "Створення власного виробництва ядерного палива" в сумі 24,2 млн. грн., з яких на реалізацію Програми приведення небезпечних об'єктів ВО "ПХЗ" в екологічно безпечний стан і забезпечення захисту населення від шкідливого впливу іонізуючого випромінювання Міністерство передбачило кошти у сумі 6,2 млн. гривень.

Міністерством фінансів України, за наслідками розгляду та аналізу бюджетного запиту Мінпаливенерго, видатки на реалізацію Програми в проекті Закону України "Про Державний бюджет України на 2005 рік" за окремою бюджетною програмою не були передбачені. При цьому вона зареєстрована як цільова екологічна програма з присвоєнням відповідного коду.

За відсутності у вищезазначеному Законі джерела фінансування Програми та бюджетних призначень, Мінпаливенерго своїм розпорядчими документами⁴⁷ спрямувало кошти у сумі 2,8 млн. грн. на виконання передбачених нею заходів за рахунок бюджетних призначень за програмою КПКВ 1101080.

⁴⁷Розпорядження Мінпаливенерго від 10.03.2005 № 22-р, наказ від 01.06.2005 № 248.

Законом України "Про Державний бюджет України на 2006 рік"⁴⁸ на реалізацію бюджетної програми за КПКВ 1101080 "Заходи по реалізації Комплексної програми створення ядерно-паливного циклу в Україні та приведення об'єктів виробничого об'єднання "Придніпровський хімічний завод" в екологічно безпечний стан" передбачені видатки Мінпаливенерго у сумі 120 млн. гривень.

⁴⁸Від 20.12.2005 № 3235-ІV.

При формуванні показників до проекту державного бюджету на 2007-2008 роки Мінпаливенерго зверталося⁴⁹ до Міністерства фінансів України з проханням передбачити Міністерству окрему бюджетну програму щодо фінансування заходів з приведення небезпечних об'єктів ВО "ПХЗ" в екологічно безпечний стан, посилаючись на те, що:

- заходи з реалізації Комплексної програми створення ядерно-паливного циклу в Україні передбачають цільове використання коштів для створення власного виробництва ядерного палива;

- Державна програма приведення небезпечних об'єктів виробничого об'єднання "Придніпровський хімічний завод" в екологічно безпечний стан і забезпечення захисту населення від шкідливого впливу іонізуючого випромінювання має виключно природоохоронний характер, а ДП "Бар'єр", задіяне у її виконанні, не належить до переліку підприємств-виконавців Комплексної програми створення ядерно-паливного циклу в Україні.

⁴⁹Листи Мінпаливенерго від 14.07.2006 № 02/13-2244, від 03.08.2007 № 03/13-2473.

Проте пропозиції Мінпаливенерго щодо розмежування програм та віднесення видатків на її реалізацію за рахунок загального фонду державного бюджету не були враховані⁵⁰.

⁵⁰Лист від 30.05.2007 № 31-15020-03/2-5/11023.

Згідно із Законами України "Про Державний бюджет України на 2007 рік"⁵¹ (з урахуванням змін і доповнень) та "Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України"⁵² з бюджету розвитку передбачались видатки за КПКВ 1101080 у сумі 165,7 млн. грн. та 229,9 млн. грн., відповідно.

⁵¹Від 19.12.2006 № 489-ІV.

⁵²Від 28.12.2007 № 107.

Таким чином, Міністерством фінансів України при формуванні державного бюджету на 2006-2008 роки бюджетні призначення на реалізацію заходів Державної програми приведення небезпечних об'єктів ВО "ПХЗ" в екологічно безпечний стан і забезпечення захисту населення від шкідливого впливу іонізуючого випромінювання окремо не планувались, видатки були передбачені у складі іншої бюджетної програми, яка мала на меті створення власного виробництва ядерного палива.,

Мінпаливенерго, як головним розпорядником коштів, не було забезпечено фінансування підпорядкованого йому підприємства "Бар'єр" - виконавця Програми на 2005-2008 роки відповідно до затверджених планів асигнувань. Перерахування бюджетних коштів, передбачених на січень-березень, як правило, здійснювалось Мінпаливенерго після затвердження паспортів бюджетних програм у березні-квітні, що не відповідало помісячному плану асигнувань на поточний період.

У 2006 році перше фінансування на рахунок підприємства надійшло 23 березня у сумі 0,6 млн. грн., у 2007 - 5 березня у сумі 1 млн. грн., у 2008 році -16 квітня у сумі 0,8 млн. гривень.

 В цілому, забезпеченість фінансовим ресурсом заходів з приведення небезпечних об'єктів в екологічно безпечний стан у 2005-2007 та І півріччі 2008 років становив 73,6 відс. від обсягу фінансування, передбаченого Програмою на ці роки. Підприємство "Бар'єр" за вказаний період недоотримало кошти у сумі 2,6 млн. грн. або 17 відс. від передбачених обсягів.

Таблиця 2

Стан фінансування та використання бюджетних коштів на виконання заходів Програми

тис. грн.

На виконання Програми у досліджуваному періоді використано 11,2 млн. грн. або 86,3 відс. надходжень, затверджених планами бюджетних асигнувань. При цьому станом на 1 липня 2008 року на реєстраційному рахунку підприємства обліковувались невикористані кошти у сумі понад 1 млн. гривень. У 2005-2007 роках підприємством "Бар'єр" було повернуто до державного бюджету 0,4 млн. грн., що свідчить про неефективне управління бюджетними коштами Мінпаливенерго.

 2.3. ВИКОРИСТАННЯ БЮДЖЕТНИХ КОШТІВ НА ВИКОНАННЯ ЗАХОДІВ ЩОДО ПРИВЕДЕННЯ ОБ'ЄКТІВ ВО "ПХЗ" В ЕКОЛОГІЧНО БЕЗПЕЧНИЙ СТАН І ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ЗАХИСТУ НАСЕЛЕННЯ ВІД ШКІДЛИВОГО ВПЛИВУ ІОНІЗУЮЧОГО ВИПРОМІНЮВАННЯ

2.3.1. Здійснення заходів з мінімізації впливу радіаційно забруднених об'єктів

За напрямом мінімізація впливу уранових об'єктів на навколишнє природне середовище та стан здоров'я населення було заплановано виконання 6 заходів, які пов'язані з приведенням у безпечний стан 5 об'єктів: проммайданчика, будівлі № 103 з інженерною інфраструктурою, сховища відходів уранового виробництва "База С", хвостосховищ "Південно-східне" та першої секції "Сухачівського", з кінцевим терміном виконання всього комплексу робіт у 2010 році.

Виконання проекту "Демонтаж і організація тимчасового зберігання забруднених ЕРН технологічних трубопроводів"

Зазначений робочий проект був виготовлений УкрНДПВпромтехнології у 2001 та доопрацьований у 2005 році. У порушення вимог ст. 324 Господарського кодексу України⁵³, згідно з якою, у разі виявлення недоліків доопрацювання проектів здійснюється підрядником безоплатно, а також відшкодовуються замовнику збитки, спричинені недоліками проекту, - за доопрацювання проекту було сплачено 31,9 тис. грн., тобто, ці кошти використані з порушенням чинного законодавства.

⁵³Від 16.01.2003 № 436-IV

Крім того, проектно-кошторисна документація робочого проекту з демонтажу трубопроводів затверджена раніше (16.10.2005 та 17.12.2005), ніж отримані зведені комплексні висновки Центральної служби Укрінвестекспертизи (29-30.12.2005). Комплексна державна експертиза відкоригованого робочого проекту здійснена без проведення державної радіаційної експертизи додаткового обсягу робіт⁵⁴. Незважаючи на те, що у завданні на розробку цього робочого проекту було визначено вид будівництва - реконструкція, титул об'єкту замовником не складався.

⁵⁴Наказ Державного комітету ядерного регулювання України від 21.02.2005 № 21 "Про затвердження Порядку проведення державної експертизи ядерної та радіаційної безпеки".

Отже, затвердження проекту відбулося з порушенням вимог постанови Кабінету Міністрів України від 11.04.2002 № 483 "Про порядок затвердження інвестиційних програм на здійснення видатків за рахунок державних капітальних вкладень" та постанови Кабінету Міністрів України від 08.09.97 № 995 "Про Порядок затвердження титулів будов (об'єктів), будівництво яких здійснюється із залученням бюджетних коштів або коштів підприємств державної власності".

В порушення норм Закону України "Про ліцензування певних видів господарської діяльності" підприємством "Бар'єр" (замовник) для виконання робіт за зазначеним робочим проектом за результатами відкритих торгів укладено договір з приватним малим науково-впроваджувальним інноваційним підприємством "Струм" (м. Вінниця), яке при взятті договірних зобов'язань не мало дозвільних документів на провадження будівельно-монтажних робіт. При цьому загальна вартість робіт за договором була визначена у сумі 556 тис. грн. та завищена на 69 тис. грн. проти початкової вартості проекту. Безпосередньо ж роботи на умовах субпідряду виконувало приватне підприємство "Реванш-97", їх договірна вартість становила 250 тис. гривень.

 Отже, генпідрядна організація "Струм", як посередник, без виконання будь-яких робіт на об'єкті, отримала 306 тис. грн., що призвело до неефективного використання державних коштів.

Видатки на оплату виконаних підрядних робіт у сумі 556 тис. грн. профінансовані за рахунок бюджетних призначень за КЕКВ 1310 "Субсидії та поточні трансферти підприємствам (установам, організаціям)", тоді як за проектом вони визначені як реконструкція та за своєю економічною суттю мають капітальний характер і повинні бути здійснені за КЕКВ 2410 "Капітальні трансферти підприємствам (установам, організаціям)".

Таким чином, видатки у сумі 556 тис. грн. здійснені з порушенням вимог наказу Державного казначейства України від 04.11.2004 № 194 "Роз'яснення щодо застосування економічної класифікації видатків бюджету" та "Роз'яснення щодо застосування класифікації кредитування бюджету", що призвело до викривлення підприємством "Бар'єр" показників звіту про виконання плану використання бюджетних коштів за 2005 рік.

В ході аудиту встановлено, що роботи з демонтажу та зберігання радіаційно забруднених технологічних трубопроводів виконані підрядною організацією "Реванш-97" з порушенням проекту, внаслідок чого демонтовані трубопроводи протяжністю 4480 п. м., фактично, складовані у касети кількістю лише 7 одиниць замість 20, визначених проектом.

Залучення до демонтажу цих труб спеціальних машин і механізмів (тягачів, кранів, екскаваторів тощо), вартість експлуатації яких за проектом складала 177 тис. грн., та придбання і використання фільтровентиляційного апарату вартістю 38 тис. грн. даними аналітичного обліку реєстрації автотранспорту та дозиметричного контролю не підтверджено. Також документально не підтверджено виконання підрядником додаткового обсягу робіт з демонтажу та зберігання 1628 пог. м забруднених трубопроводів, вартість яких за договором складала 68 тис. гривень.

Крім цього, замовником не забезпечено виконання заходів щодо фізичного захисту демонтованих забруднених трубопроводів.

Тобто, внаслідок безконтрольності за виконанням заходів та використанням державних коштів з боку головного розпорядника - Мінпаливенерго, підприємством "Бар'єр", в порушення статті 51 Бюджетного кодексу України, безпідставно перераховано генпідряднику кошти в сумі 283 тис. гривень.

Аудитом встановлено, що на проведення дезактивації і демонтаж технологічних трубопроводів використані кошти у сумі 3,1 млн. грн. з передбаченого Програмою обсягу витрат на демонтаж будівлі № 103, яка залишилася недемонтованою.

Виконання проекту "Реконструкція будівлі № 120 з перепрофілюванням під склад зберігання обладнання та трубопроводів, забруднених природними радіонуклідами"

В порушення вимог Порядку затвердження інвестиційних програм і проектів будівництва та проведення їх комплексної державної експертизи зведений кошторисний розрахунок вартості реконструкції об'єкту було затверджено наказом директора підприємства "Бар'єр" (у сумі 340 тис. грн.) за відсутності дозвільних документів та позитивного висновку комплексної державної експертизи. Роботи з реконструкції будівлі № 120 були виконані ТОВ "Строй-Атташе" на підставі договору та оплачені замовником у сумі 284 тис. гривень. В порушення ліцензійних умов провадження діяльності вищезазначений договір укладено вже після закінчення терміну дії ліцензії.

Крім того, в порушення постанови Кабінету Міністрів України "Про Порядок прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів" ⁵⁵ будівлю введено в експлуатацію без акту державної приймальної комісії, лише на підставі акту приймання-здачі відремонтованих, реконструйованих та модернізованих об'єктів. Тобто, кошти у сумі 284 тис. грн., були використані з порушенням чинного законодавства.

⁵⁵Постанова Кабінету Міністрів України від 22.09.2004 № 1243.

Слід зазначити, що матеріальні цінності, які зберігалися в приміщенні складу до його реконструкції, після введення будівлі в експлуатацію впродовж 7 місяців не поверталися на постійне місце зберігання, що створило умови для викрадення 6 одиниць радіаційно забруднених ємностей. За даним фактом Дніпродзержинською міжрайонною природоохоронною прокуратурою порушено кримінальну справу відповідно до частини 1 статті 265 Кримінального кодексу України.

Реалізація проекту "Дезактивація сховища уранового виробництва і проведення засипки відкритих радіоактивно забруднених ділянок на території сховища відходів уранового виробництва. Рекультивація території сховища"

Метою цього екологічного проекту є зниження радіаційного впливу сховища "База С" на довкілля шляхом засипки відкритих радіоактивно забруднених ділянок площею 5,6 гектара.

Сховище "База С" - колишній склад уранової сировини. Територія і бетонні склади-бункери розташовані поблизу залізничної станції Сухачівка. На території бази знаходилось 0,15 млн. т твердих відходів уранового виробництва у вигляді напівзруйнованих конструкцій бункерів уранової сировини, забруднених залізничних шляхів, грунту. Загальна активність відходів складала 4,4Ч10¹⁴ Бк, сховище не законсервоване. Тут також було зосереджено значну кількість залишків уранової руди. До 2004 року рівні ПЕД гамма-випромінювання на його поверхні складали 60-10800 мкРЧгод^-1, щільність потоку радону (ексхаляція) від 1 до 20 Бк/м²с.

Протягом 2006-2007 років, за відсутності позитивного висновку державної експертизи радіаційної безпеки⁵⁶, підприємством "Бар'єр" укладалися договори з переможцями відкритих торгів ТОВ "Екологія-Дніпро 2000" та Корпорацією "Атомпромінвест" на проведення робіт кошторисною вартістю 1,4 млн. гривень. Крім того, виконання робіт на об'єкті підвищеної небезпеки "База С" здійснювалось підрядними організаціями з порушенням умов радіаційної безпеки за відсутності у підприємства "Бар'єр" ліцензії на право провадження діяльності з переробки уранових руд⁵⁷.

⁵⁶Наказ ДКЯР України від 21.02.2005 № 21 "Про затвердження Порядку проведення державної експертизи ядерної та радіаційної безпеки".

⁵⁷У порушення вимог статті 9 Закону України від 01.06.2000 № 1775-ІІІ "Про ліцензування певних видів господарської діяльності".

Таким чином, кошти у сумі 1,4 млн. грн. на оплату виконаних робіт використані з порушенням чинного законодавства.

До кінця 2006 року передбачалось завершити засипку відкритих радіоактивно забруднених ділянок на території "База С" загальною площею 25 га з подальшою дезактивацією сховища в рамках іншого заходу. За умов витрачання на ці заходи 92,4 відс. передбаченого Програмою ресурсу, на час проведення аудиту було очищено лише 5,6 га площі сховища або 22,4 відс. від запланованої. За фактами зловживань службових осіб підприємства порушено кримінальну справу.

Виконання проекту "Створення дільниці дезактивації радіоактивно-забруднених трубопроводів та обладнання"

У 2005-2007 роках Мінпаливенерго понад 2,2 млн. грн. було витрачено на створення дільниці дезактивації радіоактивно-забруднених трубопроводів та обладнання, однак у 2008 році ці роботи були зупинені.

Проектно-вишукувальні та проектні роботи щодо створення дільниці дезактивації виконувались впродовж 2006-2007 років послідовно трьома різними проектними організаціями⁵⁸ без врахування вже реалізованих попередниками певних етапів проекту, внаслідок чого витрати збільшилися у 2,6 раза і склали 395 тис. грн. замість запланованих 150 тис. гривень.

⁵⁸Договір від 21.03.2006 № 31/ОБ, між ДП "Бар'єр" (Замовник) та малим науково-впроваджувальним інноваційним підприємством "Струм"; договір від 05.07.2006 № 24-06 з Науково-технічним центром з комплексного поводження з радіоактивними відходами; договір від 22.02.2007 № 10 з ТОВ "Будпроектменеджмент".

У 2006 році за відсутності затвердженого робочого проекту підприємством "Бар'єр" було придбано обладнання для будівництва дільниці дезактивації вартістю 443 тис. грн., яке протягом 2 років не використовувалося, та 2 вантажних автомобілі вартістю 315 тис. грн., придбання яких не було передбачено Програмою та Планом виробничої діяльності на 2006 рік.

Зазначене свідчить про відсутність системних прогнозованих дій керівництва підприємства "Бар'єр" щодо прийняття управлінських рішень, спрямованих на реалізацію програмних завдань, що й призвело до неефективного використання бюджетних коштів у сумі 688 тис. грн., з них на виготовлення проекту - 245 тис. грн., придбання обладнання - 443 тис. гривень.

Крім того, підприємством "Бар'єр" бюджетні кошти у сумі 293 тис. грн. були використані неефективно на виконання дослідно-конструкторських робіт з конструювання нестандартного обладнання, встановлення якого передбачалось початковим проектом, який надалі не був реалізований.

Таким чином, Мінпаливенерго бюджетні кошти були розпорошені між кількома капіталомісткими проектами, інвестування яких потребує залучення й інших ресурсів, крім бюджетних.

Враховуючи розміщення будівлі № 103 на території проммайданчика та високий рівень радіаційного забруднення її будівельних конструкцій, подальше віддалення інвестування цього проекту посилює і так складний екологічний стан території та вкрай негативно впливає на стан здоров'я працівників підприємств, які на ній розташовані.

Реалізація проекту "Реконструкція з розширенням ізотопної лабораторії (будівля № 82) під дільницю дезактивації радіоактивно забруднених трубопроводів і обладнання"

У 2007 році підприємством "Бар'єр" був укладений договір з корпорацією "Атомпромінвест" на виконання робіт з реконструкції ізотопної лабораторії (будівля № 82) під дільницю дезактивації радіоактивно забруднених трубопроводів і обладнання вартістю 480 тис. гривень.

За актом виконаних робіт (грудень 2007 року) підприємством "Бар'єр" було перераховано корпорації "Атомпромінвест" кошти у сумі 480 тис. грн. та департаменту мостобудування міської ради м. Дніпродзержинська 6,2 тис. грн. за послуги з технічного нагляду.

Однак об'єкт не був прийнятий державною приймальною комісією⁵⁹ та, практично, не введений в експлуатацію. Візуальним оглядом приміщень будівлі № 82 було встановлено, що будівельно-монтажні роботи приміщень, які підлягали реконструкції під санпропускник, не були закінчені.

⁵⁹У порушення вимог постанови Кабінету Міністрів України від 22.09.2004 № 1243 "Про Порядок прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів".

Таким чином, керівництвом підприємства "Бар'єр" порушено вимоги п. 7 статті 51 Бюджетного кодексу України і внаслідок здійснення видатків на оплату невиконаних робіт з державного бюджету безпідставно витрачено 486 тис. гривень.

Підприємство "Бар'єр" у 2006-2007 роках витратило бюджетні кошти на виготовлення двох робочих проектів зі створення однієї й тієї ж дільниці дезактивації забруднених трубопроводів та обладнання у загальній сумі 2,2 млн. грн., та 2,5 млн. грн., однак роботи з будівництва дільниці дезактивації так і не були розпочаті.

Крім цього, у 2007 році 0,4 млн. грн. було використано на розробку проектів "Проведення засипки відкритих радіоактивно забруднених ділянок на поверхні хвостосховища "Південно-Східне" та "Засипка осушених ділянок дна на території 1 секції хвостосховища "Сухачівське".

Передбачені Програмою роботи з проведення засипки радіоактивно забруднених ділянок хвостосховищ "Південно-Східне" та першої секції "Сухачівського", які мали бути завершені вже у 2008 році, підприємством "Бар'єр" навіть не розпочато.

Отже, за відсутності контролю з боку Мінпаливенерго підприємством "Бар'єр" при виконанні 5 робочих проектів, спрямованих на мінімізацію впливу радіаційно забруднених об'єктів на довкілля, кошти у сумі 4 млн. грн. витрачені з порушенням чинного законодавства. Проте жоден з 6 програмних заходів цього напряму в повному обсязі не виконано.

2.3.2. Проведення науково-дослідних робіт та розробка пропозицій щодо нормативно-правового забезпечення виконання Програми

У дослідженому періоді на проведення науково-дослідних і дослідно-конструкторських робіт за рахунок коштів державного бюджету при запланованому обсязі 2 млн. грн. було спрямовано 1,8 млн. грн., за результатами виконання яких замовнику передано 12 тематичних звітів.

В порушення Порядку державної реєстрації науково-дослідних і дослідно-конструкторських робіт⁶⁰, з 12 виконаних робіт лише 2 були зареєстровані в Державному реєстрі.

⁶⁰Затверджений наказом Міністерства освіти України від 25.12.2001 № 808.

За жодним з 12 тематичних звітів регуляторні акти Міністерством палива та енергетики не приймались. Пропозиції щодо внесення змін до нормативно-правових актів, крім законопроекту щодо звільнення радіаційно забруднених земель від сплати податку за землю, не направлялись.

 Отже, визначені Програмою завдання щодо внесення змін до Законів України "Про використання ядерної енергії та радіаційну безпеку", "Про поводження з радіоактивними відходами", "Про видобуток і переробку уранових руд" (в частині удосконалення поводження з відходами-хвостами) Мінпаливенерго не виконало, що значно сповільнило реалізацію програмних завдань.

У 2005-2007 роках та І півріччі 2008 були виконані роботи з обстеження стану трьох з дев'яти існуючих хвостосховищ загальною вартістю 650 тис. гривень.

Тематика решти досліджень і розробок, вартістю 944 тис. грн., стосувалася вивчення технологій дезактивації обладнання та розробки проектів, правил та методик впливу уранових об'єктів на населення та довкілля.

Проте з переважної більшості досліджень і розробок не було досягнуто кінцевого результату, виконані роботи ні Мінпаливенерго, ні іншими центральними органами виконавчої влади, які координують питання в цій сфері, не розглядались та не були затверджені.

Розроблений у 2005 році АТЗТ "Тетра" проект "Санітарних правил поводження під час виведення з експлуатації обладнання, що має відкладення, які вміщують радіонукліди природного походження" вартістю 27 тис. грн., не було затверджено, він не пройшов експертизу в Міністерстві охорони здоров'я України та не був погоджений з ДКЯР.

Таким чином, кошти на виготовлення проекту в сумі 27 тис. грн. використані неефективно.

Аналогічно, Мінпаливенерго більше двох років не забезпечував належної експертної оцінки та погодження розробленого ТОВ "Центр радіаційного моніторингу" проекту нової редакції "Санітарних правил ліквідації, консервації та перепрофілювання уранових об'єктів згідно з нормативною базою МАГАТЕ", вартість якого склала 99 тис. гривень.

За рахунок Програми профінансовані витрати у сумі 27 тис. грн. на створення наукової роботи за темою "Передпроектні проробки варіантів дезактивації обладнання", дослідження для якої проводилися на підприємстві "Охтирканафтогаз", а також обладнання трубопроводів, які розміщені на пункті захоронення радіоактивних відходів Харківського гірничо-металургійного управління "Радон", за своїм змістом ці роботи не пов'язані з тематикою програми.

У 2007 році ТОВ "Центр радіологічного моніторингу" (м. Жовті Води) на замовлення підприємства ДП "Бар'єр" здійснило розробку Методики розрахунку доз зовнішнього та внутрішнього випромінювання персоналу та населення, витрати на оплату якої склали 150 тис. гривень.

В порушення вимог "Типового положення з планування, обліку і калькулювання собівартості науково-дослідних та дослідно-конструкторських робіт"⁶¹, розрахунок кошторисної вартості розробки складено без обгрунтування затрат за їх елементами, він носить узагальнений характер, що не дає можливості дослідити правильність калькулювання собівартості роботи.

⁶¹Затверджене постановою Кабінету Міністрів України від 26.07.96 № 830.

Проект Методики розрахунку доз зовнішнього та внутрішнього випромінювання персоналу та населення на час здійснення аудиту не було внесено до Державного реєстру науково-дослідних робіт. В практичній діяльності підприємства розробка не застосовувалася. Зазначене свідчить про неефективне використання бюджетних коштів у сумі 150 тис. гривень.

Таким чином, виконані на замовлення підприємства науково-дослідні роботи та отримані за їх результатами тематичні звіти не відповідали вимогам Закону України від 13.12.91 № 1977-ХІІ "Про наукову і науково-технічну діяльність".

За час дії Програми наукові дослідження, які є підставою для прийняття управлінських та проектних рішень, виконані лише на 2 хвостосховищах із 7 (Південно-Східне та Дніпровське), однак вони не забезпечують комплексного взаємопов'язаного підходу до виконання програмних завдань в цілому.

Всього на виконання науково-дослідних робіт підприємством "Бар'єр" у 2005-2007 роках неефективно використано 944 тис. грн., при цьому з 12 проведених наукових досліджень жодного не було впроваджено в практику.

 2.3.3. Проведення радіаційного моніторингу

За період дії Програми обстеження радіаційного стану об'єктів здійснювались, переважно, приватною структурою ТОВ "Центр моніторингових досліджень і природоохоронних технологій" та частково лабораторією дозиметричного контролю підприємства.

Проте виконані дослідження не мали системного характеру та не забезпечили створення єдиної бази даних радіаційно забруднених об'єктів, інженерної інфраструктури та сховищ.

У 2006-2007 роках заходи з проведення радіаційного моніторингу були повністю забезпечені фінансовим ресурсом, фактично, з 2 млн. грн. використано на цей напрямок 1,5 млн. грн., з них 1,1 млн. грн. - на заходи, які не були передбачені Програмою. Зокрема, на технічне забезпечення засобами ведення моніторингових робіт (241 тис. грн.); капітальний ремонт лабораторії дозиметричного контролю (456 тис. грн.); технічний контроль і виконання робіт з обслуговування хвостосховищ (453 тис. гривень).

Слід також відмітити, що роботи з капітального ремонту лабораторії (2006 рік) планувались і виконувались за відсутності проектно-кошторисної документації та титулу будови, що є порушенням вимог Порядку затвердження титулів будов (об'єктів), будівництво яких здійснюється із залученням бюджетних коштів або коштів підприємств державної власності63 , і призвело до витрат державного бюджету в сумі 313 тис. грн. з порушенням чинного законодавства.

Ще й досі не здійснено повну інвентаризацію та паспортизацію всіх потенційних джерел радіоактивного забруднення.

63 Затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 08.09.97 № 995.

Відсутність повноцінної системи радіаційного моніторингу впливу забруднених об'єктів колишнього ВО "ПХЗ" на навколишнє природне середовище звужує можливості здійснення комплексного екологічного моніторингу довкілля такого техногенно навантаженого регіону як м. Дніпродзержинськ і прилеглих до нього територій.

Система інформування населення про стан радіаційного забруднення навколишнього природного середовища на підприємстві не була створена. Заходи обмежувались друкуванням у ЗМІ заяв про екологічні наслідки робіт, що були проведені в рамках реалізації Державної програми.

Відсутність неупередженої та об'єктивної інформації про радіаційний стан довкілля в поєднанні з його забрудненням викидами в атмосферу промислових гігантів м. Дніпродзержинська (Дніпроазот, Баглійкокс, ДМК та інші) посилює соціальну напругу серед мешканців міста та прилеглих населених пунктів (с. Карнаухівка, смт. Таромське).

У місті Дніпродзержинську зберігається динаміка зростання показників захворюваності населення екологічно обумовленими хворобами, у тому числі неухильно збільшується рівень онкозахворювань.

У розрахунку на 100 тисяч населення цей показник зріс з 358 випадків у 1990 році до 572 випадків у 2006 році, та перевищив обласний рівень за цей рік в 1,6 раза. У 2007 році зареєстровано 612 випадків таких захворювань на 100 тис. населення або на 5,7 відс. більше, ніж у попередньому році.

Таким чином, за час дії Програми не вдалося здійснити повномасштабного обстеження радіаційно небезпечних об'єктів з метою створення єдиної бази даних та прогнозування процесів радіоактивного забруднення. Виконані заходи не забезпечили мінімізацію впливу відходів переробки уранового виробництва на екологічний стан навколишнього середовища і мали локальний характер.

За таких обставин територія колишнього Придніпровського хімічного заводу та місць зберігання відходів уранового виробництва залишаються зоною підвищеної небезпеки.

2.3.4. Фінансове забезпечення діяльності підприємства "Бар'єр"

Згідно із Статутом державного підприємства "Бар'єр" воно є госпрозрахунковим прибутковим підприємством, фінансове забезпечення якого повинно здійснюватись за рахунок його господарської діяльності⁶⁴.

⁶⁴Згідно із ст. 87 Господарського кодексу України від 16.01.2003 № 436-IV.

Однак у 2005-2007 роках лише 22,2 відс. витрат складали кошти, отримані від господарської діяльності за надані послуги. Незважаючи на те, що заходами Програми, Порядками використання коштів та паспортами бюджетної програми⁶⁵ за КПКВ 1101080 видатки на діяльність підприємства "Бар'єр" не були передбачені, на 77,8 відс. вони забезпечувалися коштами державного бюджету, передбаченими на реалізацію Програми.

⁶⁵Затверджені спільним наказом Мінпаливенерго та МФУ від 17.05.2005 № 223/403, від 16.02.2006 № 41/176 та від 20.02.2007 № 96/238 зі змінами.

Всього за вказаний період на поточне утримання підприємства за рахунок державного бюджету використано 3 млн. гривень. Посадовими особами Мінпаливенерго при затвердженні планів виробничої діяльності ДП "Бар'єр" зменшувався обсяг видатків, передбачених програмними заходами з направленням їх на поточне утримання підприємства.

Протягом 2006-2007 років замість фінансування заходів з мінімізації впливу небезпечних речовин на довкілля, Мінпаливенерго без законодавчих підстав спрямувало кошти у сумі 1,2 млн. грн. на поточні витрати підприємства "Бар'єр", внаслідок чого не було забезпечено проведення цих заходів повною мірою. Аналогічно, кошти, що були передбачені на здійснення радіаційного моніторингу об'єктів та забруднених територій (0,5 млн. грн.), фактично направлені на утримання підприємства. Це суттєво змінило структуру видатків державного бюджету на виконання заходів Програми.

Таким чином, Мінпаливенерго при плануванні виробничої діяльності підприємства "Бар'єр" погоджено рішення щодо спрямування бюджетних коштів у сумі 1,7 млн. грн. на заходи, не передбачені Програмою.

Планова та фактична структура видатків за 2005-2007 роки та I півріччя 2008 року на приведення об'єктів ВО "ПХЗ" в екологічно безпечний стан і забезпечення захисту населення від шкідливого впливу іонізуючого випромінювання.

Станом на 01.07.2008 року ДП "Бар'єр" мало право постійного користування земельними ділянками загальною площею 133,5 гектара⁶⁶. Проте через радіаційну забрудненість земель, їх вартість у бухгалтерському обліку підприємства не була відображена, оскільки діюча методика грошової оцінки земель⁶⁷, грунтується, насамперед, на обсязі отриманого від їх використання доходу.

⁶⁶Стаття 125 Земельного кодексу України.

⁶⁷Стаття 19 Закону України "Про оцінку земель".

За рахунок коштів Державної програми підприємством "Бар'єр" впродовж 2005-2008 років внесено плату за землю у сумі 839 тис. грн., з них 20 тис. грн. - пені і штрафів за порушення термінів сплати.

На виконання положень Програми Мінпаливенерго був розроблений законопроект щодо звільнення радіаційно забруднених земель від сплати податку за землю. Проект пройшов погодження в Мінфіні і Держкомземі та був відхилений Урядовим комітетом з питань розвитку агропромислового комплексу та природокористування.

 За умови неможливого використання упродовж тривалого часу радіоактивно забруднених земель у господарському комплексі регіону, сплата податку на землю тривала та відволікала кошти, заплановані на виконання заходів, передбачених Державною програмою.

Таким чином, Мінпаливенерго, як головний розпорядник коштів державного бюджету Державної програми приведення небезпечних об'єктів ВО "Придніпровський хімічний завод" в екологічно безпечний стан і забезпечення захисту населення від шкідливого впливу іонізуючого випромінювання, не забезпечив виконання статті 22 Бюджетного кодексу України в частині внутрішнього контролю за цільовим та ефективним використанням коштів державного бюджету державним підприємством "Бар'єр", яке є їх одержувачем. В результаті, кошти у сумі 10,2 млн. грн<. використані з порушеннями, з них витрачено на цілі, не передбачені Програмою - 5,3 млн. грн., неефективно - 2,6 млн. грн., допущені бюджетні правопорушення у сумі 0,8 млн. гривень.=>

Крім того, втрати бюджету та підприємства у вигляді нарахованої пені і штрафів за несвоєчасне виконання договірних зобов'язань виконавцями робіт склали у загальній сумі 212 тис. гривень.

Отже, у 2005-2008 роках діяльність ДП "Бар'єр" засвідчила неспроможність виконання цим підприємством основних статутних завдань в частині реалізації заходів Державної програми, що потребує невідкладних дій з боку Мінпаливенерго щодо зміни підходів та способів управління і планування основної діяльності ДП "Бар'єр" та внесення змін в його організаційну структуру.

Колегія Рахункової палати, за результатами розгляду
матеріалів аудиту, зробила наступні висновки:

1. Міністерство палива та енергетики України не забезпечило виконання повноважень щодо реалізації державної політики у сфері ядерної та радіаційної безпеки і охорони довкілля на небезпечних уранових об'єктах колишнього Придніпровського хімічного заводу.

Передавши бюджетні повноваження державному підприємству "Бар'єр", Мінпаливенерго створило передумови для незаконного та неефективного використання коштів державного бюджету, виділених на здійснення заходів Державної програми з приведення об'єктів виробничого об'єднання "Придніпровський хімічний завод" в екологічно безпечний стан і забезпечення захисту населення від шкідливого впливу іонізуючого випромінювання.

2. Через недоліки в організаційно-правовому забезпеченні, необгрунтовані рішення щодо використання бюджетних коштів з боку Мінпаливенерго заходи зі зменшення негативного впливу відходів уранового виробництва на довкілля та населення, передбачені Державною програмою, були виконані не в повному обсязі.

 За суттєвого недофінансування заходів (2,7 млн. грн.), кошти у сумі 10,2 млн. грн. або 91 відс. від здійснених видатків були використані неефективно та з порушенням чинного законодавства: 5,3 млн. грн. витрачені на цілі, що не були передбачені Програмою; 2,7 млн. грн. ДП "Бар'єр" використало неефективно; 2,2 млн. грн. - з порушенням вимог чинного законодавства.

3. Мінпаливенерго, при невиконанні запланованих заходів, повернуло до бюджету як невикористані 0,4 млн. грн., що свідчить про неефективне управління коштами. Крім цього, втрати бюджету у вигляді недоотриманих податків, нарахованої пені і штрафів за несвоєчасне виконання договірних зобов'язань виконавцями робіт склали 0,2 млн. гривень.

4. Стан реалізації заходів Державної програми потребує невідкладних дій з боку Мінпаливенерго щодо зміни підходів та способів управління і планування основної діяльності ДП "Бар'єр" та внесення змін в його організаційну структуру.

Через неприйняття Мінпаливенерго єдиного стратегічного плану дій проведені протягом 2005-2007 років та І півріччя 2008 року заходи на об'єктах складування відходів уранового виробництва колишнього ВО "ПХЗ", замовником яких було підприємство "Бар'єр", мали локальний характер.

Із шести програмних заходів з мінімізації впливу уранових об'єктів не виконано жодного. Не організовано безперервний радіаційний моніторинг, не проведено повну інвентаризацію всіх потенційних джерел радіоактивного забруднення на території колишнього ВО "ПХЗ" та їх паспортизацію. Підприємством "Бар'єр" спільно з виконавцями заходів не створено єдиної бази даних радіаційно небезпечних об'єктів та належного режиму нерозповсюдження забруднених відходів за межі цих територій.

5. Державний комітет ядерного регулювання України не застосував усього комплексу існуючих заходів впливу на виконавців Програми щодо дотримання ними законодавства.

Незважаючи на те, що в ході проведених на ДП "Бар'єр" перевірок встановлювались численні порушення ліцензійних умов, у 2007 році йому було видано нові ліцензії на право провадження діяльності з переробки уранових руд на ліквідацію, консервацію чи перепрофілювання уранових об'єктів та діяльності з перевезення радіоактивних матеріалів.

6. В умовах недостатнього рівня інформування суспільства про радіаційний стан довкілля територія колишнього Придніпровського хімічного заводу та місць зберігання відходів уранового виробництва залишається зоною підвищеної небезпеки.

Соціальна напруженість у м. Дніпродзержинську поглиблюється погіршенням показників екологічно обумовлених онкозахворювань та катастрофічним зменшенням за останні десять років чисельності населення, перевищення смертності над народжуваністю становило 14 відсотків.

СИМОНЕНКО В.К.

ГОЛОВА РАХУНКОВОЇ ПАЛАТИ